18.02.15р. Справа № 904/8031/14
За позовом Дніпродзержинської міської Ради Дніпропетровської області м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки
Головуючий колегії Ліпинський О.В.
Судді Красота О.І.
Колісник І.І.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_4, дов. від 16.02.2015 року № 167
Дніпродзержинська міська рада (надалі Позивач) звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі Відповідач), в якому просить суд визнати укладеною з дня набрання рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 року № 03043 (державна реєстрація від 29.09.2008 № 040810600140), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 на певних умовах, зміст яких викладений в прохальній частині позову.
Відповідач проти позову заперечує, вважає необґрунтованими вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 року № 03043, оскільки останній припинив свою дію 23.03.2011, в зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2014 у зв'язку зі складністю спору, призначено колегіальний розгляд справи № 904/8031/14 в складі трьох суддів.
Розпорядженням голови суду від 29.12.2014 року у справі № 904/8031/14 створено колегію у складі: головуючий колегії судді Ліпинський О.В., судді Красота О.І., Колісник І.І.
Ухвалою суду від 29.12.2014 року. справу прийнято до розгляду в колегіальному складі суддів.
В судовому засіданні 28.01.2015 року оголошено перерву до 28.02.2015 року, згідно ст. 77 ГПК України.
В засіданні суду 18.02.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, та представника позивача, який був присутній в попередньому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -
02.10.2006 року між сторонами у справі був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого, Позивач (Орендодавець) надає, а Відповідач (Орендар) приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з планом земельної ділянки, що додається.
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 23.03.2006 № 697-21/ІV (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,0418 га із яких для фактичного розміщення відкритого складу - 0,0206 га, під проходами, проїздами. Площадками - 0,0212 га.
Відповідно до п. 3.1., договір укладено строком до 23.03.2011 року. Після закінчення строку договору „Орендар" має переважне право на поновлення його на новий строк.
Державну реєстрацію зазначеного договору проведено 10.10.2006 року за № 03043.
Договір зареєстровано в Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП "ЦДЗК" 29.09.2008 за № 040810600140.
Як убачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в запропонованій Позивачем редакції, останній посилається на те, що рішенням Дніпродзержинської міської ради № 794-34/VI від 26.04.2013 року, яке прийнято на підставі звернення Відповідача від 04.03.2013 року, продовжено (поновлено) Відповідачу право користування земельною ділянкою площею 0,04818 га за адресою: АДРЕСА_1 строком на 10 років, що згідно ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору. Крім того, необхідність внесення запропонованих змін до договору, мотивована зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом оренди, та внесенням змін до законодавства щодо мінімального розміру орендної плати за землі, що перебувають у комунальній власності. Таким чином, Позивач зазначає, що ним було складено проект відповідної додаткової угоди, який направлено на адресу Відповідача 20.08.2014 року (а.с. 30), але останні необґрунтовано ухилився від його підписання, в зв'язку з чим, Позивач звернувся з даним позовом до суду, та вимагає визнання додаткової угоди укладеною в запропонованій ним редакції.
В силу приписів ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється, в тому числі в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка була чинна на час закінчення строку дії договору (23.03.2011 року), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (ч. 1 статті). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 статті). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 статті). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 статті). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 статті). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні
договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 6 статті).
Отже, наведені вище положеннями ст. 33 Закону України „Про оренду землі" передбачають порядок реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки, у випадку дотримання ним умов, визначених частинами першою - четвертою вказаної статті.
Відповідно до цього порядку, за відсутністю заперечень Орендодавця у поновленні договору останній у встановлений строк приймає відповідне рішення, та укладає з орендарем додаткову угода, а в разі відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення Орендодавця про заперечення у поновленні, і за умов продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку договору, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, без прийняття рішення Орендодавця про поновлення договору.
Обов'язковою умовою поновлення договору оренди землі на новий строк, чи то з прийняттям рішення Орендодавця про поновлення, або автоматично, в разі відсутності такого рішення протягом місяця після закінчення строку дії договору, та продовження користування земельною ділянкою після цього строку, є наявність волевиявлення орендаря на використання свого переважного права щодо поновлення договору, яке має бути виражено своєчасно, оформлено належним чином (ч. 2, 3 ст. 33 Закону), а в разі наявності намірів щодо зміни істотних умов договору, із досягненням згоди сторін щодо таких умов (ч. 4 ст. 33 Закону).
Відсутність своєчасно та належним чином оформленого повідомлення Орендаря про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк, є підставою припинення договору оренди землі в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону).
Як убачається з матеріалів справи, у встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строк Відповідач не повідомив Позивача про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору, та не подав проект відповідної додаткової угоди, а отже, в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", такий договір припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто з 23.03.2011 року.
Крім того, 23.11.2010 року (до закінчення встановленого строку дії договору оренди землі № 03043), Відповідачем на ім'я міського голови Дніпродзержинської міськради, було подано заяву, в якій він просив частково вилучити земельну ділянку, яка не використовується ним по договору № 03043 від 10.10.2006 року, але згоди сторін щодо зміни істотних умов договору в частині площі орендованої земельної ділянки, досягнуто не було, що свідчить про відсутність у Відповідача наміру на поновлення договору на передбачених ним умовах.
Факт звернення Відповідача з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки № 03043 в березні 2013 року (а.с. 33), тобто майже через два роки після закінчення строку дії цього договору, та прийняття Позивачем рішення від 26.04.2013 про продовження строку користування земельною ділянкою (а.с. 18), не мають юридичного значення для чинності цього договору, адже при зазначених обставинах, питання користування відповідною земельною ділянкою, мало вирішуватися в загальному порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Обставини щодо продовження користування Відповідачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі № 03043, так само не впливають на чинність цього договору, а свідчать лише про порушення Відповідачем умов договору в частині обов'язку повернути земельну ділянку після припинення договору (п. 12.8. Договору).
З урахуванням встановлених судом обставин щодо припинення дії договору оренди землі № 03042 з 23.03.2011 року, вимогу Позивача щодо визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору, в редакції, яка була запропонована 20.08.2014 року, слід визнати безпідставною, адже чинним законодавством не передбачено можливість зміни умов договорів, зобов'язання за яким є припиненими.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позивачем вимоги підлягають відхиленню в повному обсязі.
Згідно приписів ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Повне рішення складено 23.02.2015
Головуючий колегії О.В. Ліпинський
Суддя О.І. Красота
Суддя І.І. Колісник