09 лютого 2015 року о/об 11 год. 37 хв.Справа № 808/7042/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко А.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - М.І Гришанова
представника вдіповаіча 1 - І.М. Коваленко
представника відповідача 2- О.М. Пасічник
розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - відповідач -1 або ГУ МВС України в Запорізькій області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач - 2 або ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить: визнати поважною причину пропуску строку звернення з адміністративним позовом у зв'язку з тим, що вона не була належним чином ознайомлена з наказом про її звільнення; зобов'язати відповідача -1 скасувати наказ №141 о/с від 22.04.2014 в.о. начальника генерал-майора В.І. Ольховського Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про звільнення ОСОБА_1 за п. 64 «а» (за віком) із постановленням на військовий облік та зобов'язати постановити новий наказ, яким звільнити позивача на підставі п.65 «а» за віком у відставку ( із зняттям з військового обліку), у іншій частин наказ залишити без змін; зобов'язати відповідача-2 Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області скласти новий протокол, в якому вказати про звільнення позивача за п. 65 «а» (за віком) та провести перерахунок пенсії з 23.04.2014.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не підлягає постановці на військовий облік, а відтак звільнення її за п. 64 «а» є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 не має військового звання та військово-облікової спеціальності.
Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях відповідач -1 ГУ МВС України в Запорізькій області зазначив, що для звільнення зі служби за віком у відставку із зняттям з військового обліку необхідно наявність умов у їх сукупності: досягнення граничного віку перебування на службі в ОВС та досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач - 2 ГУ ПФУ в Запорізькій області вказав, що в пенсійній справі міститься наказ «По особовому складу» від 22.04.2014 №141 о/с, відповідно до якого позивача звільнено за п.64 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а відтак неможливо призначити пенсію в іншому розмірі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача -1 скасувати наказ №141 о/с від 22.04.2014 в.о. начальника генерал-майора В.І. Ольховського Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про звільнення ОСОБА_1 за п. 64 «а» (за віком) із постановленням на військовий облік та зобов'язати постановити новий наказ, яким звільнити позивача на підставі п.65 «а» за віком у відставку ( із зняттям з військового обліку), у іншій частині наказ залишити без змін залишено без розгляду.
10 листопада 2014 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з аналогічним позовом, в якому також просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року відкрито провадження у справі №808/7807/14 та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року об'єднано в одне провадження позовні вимоги вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, які розглядаються в адміністративній справі №808/7042/14 з позовними вимогами того ж позивача до того ж відповідача які розглядаються в адміністративній справі №808/7807/14, справі присвоєно номер - №808/7042/14, продовжено розгляд об'єднаних позовів у справі №808/7042/14.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача - 1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача - 2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позову.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 09 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України. 22 квітня 2014 року позивач написала рапорт про звільнення її з органів внутрішніх справ України за віком у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі в ОВС та наявністю вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 22.04.2014 №141 о/с «По особовому складу» згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справі у запас Збройних Сил України (із постановленням на військовий облік) за п. 64 «а» (за віком) майора міліції ОСОБА_1 (С-481536) - інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського районного відділу, з 22 квітня 2014 року. Вислуга на день звільнення складає: календарна - 26 років 06 місяців 21 день; у пільговому обчисленні - 26 років 08 місяців 18 днів; календарна для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні - 26 років 06 місяців 21 день.
Відповідно до п. 64 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років.
Відповідно до п.7 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку: особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби - 45 років.
Водночас, відповідно до п. 65 «а» Положення №114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку): а) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних. За правилами ч. 5 ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані-жінки, незалежно від присвоєних їм військових звань, зараховуються до запасу другого розряду. Граничний вік перебування їх у запасі встановлюється 50 років.
Отже, умовами для звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ у відставку на підставі підпункту «а» пункту 65 Положення є досягнення віку перебування на службі залежно від присвоєного спеціального звання, а також наявність граничного віку перебування в запасі у відповідному військовому званні. Вказана правова позиція викладена також в Постанові Верховного Суду України від 17.10.2011 у справі №21-205а11, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України враховується при розгляді даної справи.
З матеріалів справи вбачається, що на час звільнення позивач досягла віку 46 років 8 місяців, мала звання майора міліції, яке належить до старшого начальницького складу.
Таким чином, позивач на день звільнення з органів внутрішніх справ досягла віку, встановленого пунктом 7 Положення №114, однак не досягла граничного віку перебування у запасі, встановленого ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що свідчить про відсутність підстав для звільнення останньої за п. 65 «а» Положення №114.
При цьому відповідно до п. 62 Положення №114 звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться, зокрема, у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби.
Оскільки відповідачем обґрунтовано визначено підставу звільнення позивача за п. 64 «а» Положення №114, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги позивача про зобов'язання останнього скасувати наказ №141 о/с від 22.04.2014 в.о. начальника генерал-майора В.І. Ольховського Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про звільнення ОСОБА_1 за п. 64 «а» (за віком) із постановленням на військовий облік та зобов'язати постановити новий наказ, яким звільнити позивача на підставі п.65 «а» за віком у відставку ( із зняттям з військового обліку).
Враховуючи те, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області скласти новий протокол, в якому вказати про звільнення позивача за п. 65 «а» (за віком) та провести перерахунок пенсії з 23.04.2014, є похідною від скасування наказу №141 о/с від 22.04.2014 та зобов'язання постановити новий наказ про звільнення, остання задоволенню також не підлягає.
Щодо дотримання позивачем строків звернення до суду слід зазначити, що в судовому засіданні позивач пояснила, що з наказом про звільнення ознайомлена не була, копію наказу отримала при зверненні лише 10.10.2014 року. Представником відповідача - 1 не надано доказів, які б свідчили протилежне. Разом з тим суд критично оцінює посиланні представників відповідачів на те, що позивач була ознайомлена з розрахунком вислуги років на пенсію, в якому зазначений наказ, а відтак і вчасно ознайомлена про підстави звільнення, оскільки розрахунок складений 07.06.2014, при цьому в трудовій книжці відповідача не зазначено номеру наказу про її звільнення. Таким чином, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова