10 лютого 2015 року Справа № 876/10757/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Улицького В.З., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 10 533,39 грн., -
Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 10 533,39 грн..
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за ФО-П ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 9 843,99 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 689,50 грн.. Адміністративно-господарські санкції були застосовані до ФО-П ОСОБА_1 за не працевлаштування інваліда у 2013 році згідно вимог законодавства, що підтверджується звітом відповідача форми №10-ПІ та розрахунком заборгованості Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що Територіальною державною інспекцією з питань праці в Івано-Франківській області за наслідками позапланової перевірки законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів виявлено факт невиконання ФОП ОСОБА_1 нормативу робочих місць для їх працевлаштування, про що 01.08.2014 року складено акт №09-05-027/663(а.с.7-9).
Апелянтом здійснено Розрахунок адміністративно-господарських санкцій до відповідача за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, що складають 9843, 89 грн. а також пені за несвоєчасну сплату таких санкцій - 689,50 грн. (а.с.9).
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, відповідно до вимог вищезазначеної статті, обов'язок відповідача по забезпеченню наявності робочих місць для інвалідів не породжує для нього обов'язку займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а у відсутності бажаючого працювати інваліда, обов'язку акцептувати кошти до Фонду соціального захисту інвалідів.
Статтею 19 цього Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і відповідно до нормативу забезпечують працевлаштування інвалідів.
У ФОП ОСОБА_1 кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях становить 1 особа, а середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 9 осіб.
Згідно ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань формують базу даних про вільні робочі місця (посади) на підставі інформації, що надійшла від роботодавців та суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні; ведуть облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг; здійснюють реєстрацію безробітних; здійснюють в установленому законодавством порядку збирання, опрацювання, подання та поширення адміністративних даних про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, надання соціальних послуг населенню та роботодавцям.
Інформацію про вакансії (в томі числі для працевлаштування інвалідів) роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 19.12.2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом, а з 12 липня 2013 року за формою затвердженою наказом Міністерством соціальної політики № 316 від 31.05.2013 року за погодженням з Державною службою статистики, а саме формою №3-ПН.
Слід зазначити, що відповідач щомісячно протягом 2013 року інформував Яремчанський міський центр зайнятості про наявність вакансій, шляхом подачі звіту за формою № 3-ПН (а.с.18-34).
Відповідно до листа Яремчанського міського центру зайнятості від 14.10.2014 №МЦЗ-1162-01/03-14 ним 09.12.2013 року направлено для подальшого працевлаштування особу з інвалідністю ОСОБА_2 (а.с.38).
Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70.
Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою № 10-ПІ (річна).
Відповідно до поданого відповідачем звіту форми 10-ПІ за 2013 рік видно, що середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність становить 1 особа (а.с.35).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки нормами чинного законодавства на підприємство покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування, а також в матеріалах справи наявні відомості про виконання відповідачем обов'язку передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та відомості про вжиття нею, передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів.
Відтак, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №809/3275/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: В.З. Улицький
С.М. Кузьмич