20 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а-164/11/1424
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Волкова Олена Іванівна
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 травня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області щодо визнання неправомірної відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 травня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області у перерахунку ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Южноукраїнську Миколаївської області перерахувати пенсію відповідно до вимог ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплатити, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з дати звернення з заявою про перерахунок пенсії, тобто з 01 листопада 2010 року з урахуванням положень ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області, ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 03 червня 2008 року є пенсионером.
01 листопада 2010 року позивач повторно звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної йому пенсії. Проте відповідачем було відмовлено у перерахунку раніше призначеної пенсії, мотивуючи це тим, що він працює не на території України, а на території Російської Федерації у ТОВ Корпорація АК "Електросевкавмонтаж", а саме з 15.03.2006 року по 09.10.2007 року на посаді ведучого інженера відділу налагоджування Монтажно-налагоджувального управління ТОВ Корпорація АК "Енергоспецмонтаж" в м. Краснодар, а з 09.10.2007 року керівником групи налагоджування КІПіА реакторного відділу у ТОВ "Енергоспецмонтаж" в м. Краснодар.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня, наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.
Згідно ст. 4 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Статтею 10 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року інтереси українських громадян, що тимчасово працюють за кордоном, захищаються міждержавними і міжурядовими угодами, що підписуються Україною з іншими державами.
Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони постійно проживають. Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка здійснює таке забезпечення.
Отже, при призначенні в Україні пенсій громадянам України на території держав-учасниць зазначеної Угоди внески до Пенсійного фонду України за період роботи на території цих держав не сплачуються.
Положенями статей 1 та 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, учасниками якої є Україна та Російська Федерація, пенсійне забезпечення громадян держав- учасниць угоди здійснюється згідно законодавством держав, на території яких вони проживають. Для визначення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих країн. Основним принципом цього договору є те, що держави домовились між собою про збереження пенсійних прав громадян, які працюють на територіях цих держав. Визначальним є застосування законодавства тієї держави, де особа проживає. Ця держава несе всі витрати на пенсійне забезпечення незалежно від місця,де набутий трудовий стаж, тому проголошений Угодою принцип рівності умов (незалежно від місця набуття стажу) для призначення пенсії свідчить і про рівність умов для її перерахунку.
Тому, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Російської Федерації, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески сплачувалися в Росії, але вони не передаються в разі переїзду працівника в іншу державу. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 15.03.2006 року по 09.10.2007 рік працював ведучим інженером відділу налагоджування монтажно-налагоджувального правління ТОВ Корпорація АК "Енергоспецмонтаж" в м. Краснодар, з 09.10.2007 року керівником групи налагоджування КІПіА реакторного відділу у ТОВ "Енергоспецмонтаж" в м. Краснодар на території Російської Федерації, що підтверджується копією трудової книжки. Згідно довідки ТОВ "Електросевкавмонтаж" від 27.10.2010 року, зазначено, що зі всіх сум, сплачених позивачеві, за період з 15 березня 2006 року по вересень 2010 року включно, єдиний соціальний податок в тій частині, що зараховується до Федерального бюджету сплачений повністю.
Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що період роботи ОСОБА_1 з 15.03.2006 року по теперішній час, має бути зарахований як страховий стаж, так як в даний період ним сплачувалися внески до Пенсійного фонду Російської Федерації. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області щодо визнання неправомірною відмову відповідача у перерахунку призначеної йому пенсії та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 03.08.2009 року підлягають задоволенню.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.О. Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: В.Л. Романішин