Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" лютого 2015 р.Справа № 922/5847/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Семенов О.Є.
розглянувши справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс Транслайн", м. Луганськ
до Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ
про стягнення коштів у розмірі 230 721,41 грн.
за участю представників:
позивача - Седньов М.Ю., за дов. №0112/1 від 01.12.2014 року
відповідача - Цеваліхіна Я.І., за дов. №17/55 від 12.11.2014 року
за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс Транслайн", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", про стягнення заборгованості у розмірі 230 721,41 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 4 615,00 грн.
Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 09/11 про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародній спільноті від 09 листопада 2009 року щодо оплати вартості отриманих послуг, що й стало причиною звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 922/5847/14 та призначено справу до слухання у судовому засіданні на 26 січня 2015 року.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою суду від 09 лютого 2015 року на 16 лютого 2015 року.
16 лютого 2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли доповнення до відзиву (вх. № 5971 від 16 лютого 2015 року) в яких відповідач просить суд при розгляді справи № 922/5847/14 застосувати строк позовної давності, дані доповнення судом долучено до матеріалів справи.
В судове засідання 16 лютого 2015 року представники сторін з'явились.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд долучити до матеріалів справи клопотання про визнання поважними причин пропущення позовної давності (в порядку ст. 22 ГПУ України та ч. 5 ст. 267 ЦК України) з додатками. Дані документи судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 6133 від 16 лютого 2015 року.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 16 лютого 2015 року учасники судового процесу не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
09 листопада 2009 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 09/11 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародній спільноті.
Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору, замовник поручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання за рахунок замовника від свого імені виконання послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування (далі ТЄО) вантажів по Україні, країнам СНГ та країнам Європи. Об'єм та вартість робіт (послуг) по ТЄО, строк та умови їх виконання погоджуються в замовленні. Погодження та підтвердження обома сторонами письмово за допомогою факсимільного зв'язку заявка, має юридичну силу та є невід'ємною частиною договору.
Замовник зобов'язаний: подавати замовлення на перевезення вантажів, яка містить вимоги, висунуті до рухомого составу, маршрут напряму, дату завантаження, строк поставки, інформацію про вантаж (назву, вагу, вид упакування), адресу завантаження та відвантаження, інформацію про контактні особи на завантаженні та відвантаженні, вартість перевезення, дані про склад временного зберігання або митний склад (назва, адреса, номер ліцензії), не пізніше: 24 годин до запланованої подачі автотранспорту під завантаження для експортного вантажу та перевезень по Україні; 72 години до запланованої подачі автотранспорту під завантаження для імпортного вантажу. Забезпечити завантаження (відвантаження) транспортного засобу на протязі 24 годин при перевезенні по території України та завантаження - митне оформлення - відвантаження на протязі 96 годин (завантаження, митне оформлення - 48 годин та відвантаження митне оформлення - 48 годин) при міжнародному перевезенні без врахування вихідних та святкових днів. Своєчасно проводити експедитору оплату за перевезення по погодженим ставкам (п. п. 2.1, 2.1.1, 2.1.5, 2.1.9 договору).
Експедитор зобов'язаний: підтверджувати прийняття замовлення на перевезення вантажу до виконання на протязі доби з моменту її отримання. Забезпечити з дотриманням строку поставки, погодженої в товарно-транспортній накладній та/або міжнародно товарно-транспортній накладній (далі ТТН, зберігати і якість перевезеного вантажу після отримання його у замовника та до передачі отримувачу, вказаному в ТТН (п. п. 2.2, 2.2.1, 2.2.3 договору) .
Відповідно до п. п 3.1, 3.2, 3.3 договору, розрахунки по даному договору проводяться по ставкам, погодженим сторонами в додатках, які являються невід'ємною частиною даного договору, або в замовленнях. Орієнтовна ціна договору становить один мільйон гривень з ПДВ. Замовник проводить оплату на протязі 30 банківських дня (якщо інше не погоджено в замовленні) з моменту отримання оригіналів рахунку, акта наданих послуг, податковою накладною, ТТН (СМК) за перевезення та ТЄО експедитору в співвідношенні з п. 3.1 даного договору. В колонці "вантаж отриманий" ТТН (СМИ) повинен стояти штамп, підпис та дата отримувача, яка свідчить про відвантаження товару в пункт призначення.
Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомила іншу сторону в письмовій формі про свій намір розірвати даний договір, строк його дії буде автоматично продовжено на кожен наступний календарний рік (п. п. 8.1, 8.2 договору).
Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов'язання за договором № 09/11 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародній спільноті від 09 листопада 2009 року виконав в повному обсязі надав відповідачу послуги щодо транспортно-експедиційного обслуговування вантажу на загальну суму 490 921,41 грн., даний факт підтверджує: акт № 10/11-1 приймання-передачі виконаних послуг від 10 листопада 2009 року; акт № 10/12 приймання-передачі виконаних послуг від 11 грудня 2009 року; акт № 21121 приймання-передачі виконаних послуг від 21 грудня 2009 року; акт № 01/12 приймання-передачі виконаних послуг від 01 грудня 2009 року; акт № 03/12 приймання-передачі виконаних послуг від 03 грудня 2009 року; акт № 10/12-2 приймання-передачі виконаних послуг від 10 грудня 2009 року; акт № 10/12-1 приймання-передачі виконаних послуг від 10 грудня 2009 року; акт № 21/12 приймання-передачі виконаних послуг від 21 грудня 2009 року; акт № 25/12-1 приймання-передачі виконаних послуг від 25 грудня 2009 року; акт № 22/12 приймання-передачі виконаних послуг від 22 грудня 2009 року; акт № 1201 приймання-передачі виконаних послуг від 12 січня 2010 року; акт № 15013 приймання-передачі виконаних послуг від 15 січня 2010 року; акт № 0802 приймання-передачі виконаних послуг від 08 лютого 2010 року; акт № 1801 приймання-передачі виконаних послуг від 18 січня 2010 року; акт № 01023 приймання-передачі виконаних послуг від 01 лютого 2010 року; акт № 04023 приймання-передачі виконаних послуг від 04 лютого 2010 року; акт № 08025 приймання-передачі виконаних послуг від 08 лютого 2010 року; акт № 08023 приймання-передачі виконаних послуг від 08 лютого 2010 року; акт № 08021 приймання-передачі виконаних послуг від 08 лютого 2010 року; акт № 04022 приймання-передачі виконаних послуг від 04 лютого 2010 року; акт № 08024 приймання-передачі виконаних послуг від 08 лютого 2010 року; акт № 1002 приймання-передачі виконаних послуг від 10 лютого 2010 року; акт № 01022 приймання-передачі виконаних послуг від 01 лютого 2010 року; акт № 1102 приймання-передачі виконаних послуг від 11 лютого 2010 року; акт № 1202 приймання-передачі виконаних послуг від 12 лютого 2010 року; акт № 15021 приймання-передачі виконаних послуг від 15 лютого 2010 року; акт № 15022 приймання-передачі виконаних послуг від 15 лютого 2010 року; акт № 10022 приймання-передачі виконаних послуг від 10 лютого 2010 року; акт № 10022 приймання-передачі виконаних послуг від 10 лютого 2010 року; акт № 16021 приймання-передачі виконаних послуг від 18 лютого 2010 року; акт № 1802 приймання-передачі виконаних послуг від 18 лютого 2010 року; акт № 2302 приймання-передачі виконаних послуг від 23 лютого 2010 року; акт № 01031 приймання-передачі виконаних послуг від 01 березня 2010 року; акт № 01032 приймання-передачі виконаних послуг від 01 березня 2010 року; акт № 17032 приймання-передачі виконаних послуг від 17 березня 2010 року; акт № 2603 приймання-передачі виконаних послуг від 26 березня 2010 року; акт № 26031 приймання-передачі виконаних послуг від 26 березня 2010 року; акт № 0604 приймання-передачі виконаних послуг від 06 квітня 2010 року; акт № 06041 приймання-передачі виконаних послуг від 06 квітня 2010 року; акт № 06042 приймання-передачі виконаних послуг від 06 квітня 2010 року; акт № 06044 приймання-передачі виконаних послуг від 06 квітня 2010 року; акт № 06043 приймання-передачі виконаних послуг від 06 квітня 2010 року; акт № 1405 приймання-передачі виконаних послуг від 14 травня 2010 року; акт № 0306 приймання-передачі виконаних послуг від 03 червня 2010 року, які підписано представниками сторін (арк. спр. 24, 25-56).
Позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідачем було проведено часткову оплату послуг з перевезення у розмірі 230 200,00 грн.
Додатковою угодою № 1 від 01 грудня 2011 року до договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародній спільноті, сторони погодили доповнити п. 3.2 договору, наступним - загальна вартість наданих послуг з моменту укладення додаткової угоди встановлюється в розмірі 260 721,41 грн.
Водночас даною додатковою угодою сторони доповнили розділ 3 пунктом 3.6 наступного змісту: Замовник сплачує загальну вартість отриманих послуг, встановлену в пункті 3.2 договору (260 721,41 грн.) в наступному порядку: Починаючи з 01 грудня 2011 року щомісячно кожний календарний місяць до останньої дати місяця сплачувати 30 000,00 грн. в наступному порядку:
період в якому буде здійснюватися платіж сума платежу
з 01.01.2012 р. по 31.01.2012р. 30 000,00 грн.
з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. 30 000,00 грн.
з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. 30 000,00 грн.
з 01.04.2012р. по 30.04.2012р. 30 000,00 грн.
з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. 30 000,00 грн.
з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. 30 000,00 грн.
з 01.07.2012р. по 31.07.2012р. 30 000,00 грн.
з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. 30 000,00 грн.
з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. 20 721,41 грн.
Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора.
Згідно з актом звірки взаєморозрахунків від 29 січня 2012 року, якій підписано сторонами та скріплено печатками, відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 260 721,41 грн.
Позивачем 10 жовтня 2011 року на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 101 від 10 жовтня 2011 року з вимогою сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 312 977,86 грн., яких 260 921,41 грн. основного боргу.
07 березня 2012 року відповідачем було частково сплачено заборгованість за надані послуги з перевезення у розмірі 30 000,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За статтями 909 ЦК України та 307 ГК України, яка є аналогічною вказаній статті ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 1 ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо); істотними умовами договору перевезення вантажу (ч. 2 вказаної статті) є найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час завантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р.).
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Пред'явлення претензії в письмовій формі припиняє відлік терміну позовної давності до того дня, коли перевізник у письмовій формі відхилив претензію і повернув додані до неї документи. У випадку часткового визнання претензії відлік терміну позовної давності відновляється лише стосовно тієї частини претензії, яка залишається предметом спору. Тягар доказу факту отримання претензії або відповіді на неї, а також повернення документів, лежить на стороні, яка посилається на ці факти. Відлік терміну позовної давності не призупиняється внаслідок пред'явлення подальших претензій на тій ж підставі.
Як вже зазначалося вище в рішенні суду позивачем 10 жовтня 2011 року на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 101 з вимогою сплатити на користь позивача заборгованість за надані послуги з перевезення у розмірі 312 977,91 грн., з яких 260 921,41 грн. основної заборгованості.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст. ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс Транслайн" про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення у розмірі 230 721,41 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розглянувши клопотання позивача (вх. № 6133 від 16 лютого 2015 року) щодо визнання поважними причин пропущення позовної давності, а також заву відповідача про застосування строку позовної давності, передбаченої ст. 267 Цивільного кодексу України, судом встановлено наступне.
Як з'ясовано судом, з огляду на положення ч. 2 ст. 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, позивачем не порушено спеціальний строк на звернення із відповідним позовом до суду про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення у розмірі 230 721,41 грн., у зв'язку з чим клопотання позивача (вх. № 6133 від 16 лютого 2015 року) про визнання поважними причин пропущення позовної давності, а також заява відповідача про застосування строку позовної давності передбаченої ст. 267 Цивільного кодексу України є помилковими, безпідставними, які ґрунтуються на невірному визначенні (обчисленні) строків позовної давності.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 4 614,43 грн. покладаються на відповідача.
З огляду на наведене, відповідно до статей 6, 11, 202, 205, 207, 530, 909 Цивільного кодексу України, статей 175, 181, 193, 307 Господарського кодексу України, статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт", статті 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енерогомашспецсталь" (84306, Донецька область, місто Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602, в тому числі з р/р 26005301510738 у філії ПАТ "Промінвестбанк" в м. Краматорськ, МФО 334141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс Транслайн" (91031, місто Луганськ, вулиця Городок Щорса, будинок 31/84, код ЄДРПОУ 36485793) заборгованості за надані послуги з перевезення у розмірі 230 721,41 грн. та 4 614,43 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 23.02.2015 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/5847/14