18 лютого 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/360/15-а
14 год. 34 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Леутській Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 31.12.2014 року управлінням Державної міграційної служби України в Херсонській області було прийнято рішення про відмову йому у наданні дозволу на імміграцію в Україну з посиланням на п. 6 ст. 10 Закону України "Про імміграцію", як на підставу для відмови. Це рішення він отримав лише 17.01.2015 року, коли приїхав до управління міграційної служби.
Вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Рішення про відмову на імміграцію в Україну від 31.12.2014 року не містить посилання на інші закони України, які б вказували на наявність тих обставин, які стали підставою для висновку про недоцільність у наданні мені дозволу на імміграцію, як це визначено у п.6 ст. 10 вказаного Закону.
Просить суд скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 31.12.2014 р. №1/4-2236 про відмову позивачу у наданні дозволу на імміграцію в Україну.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області повторно розглянути його заяву щодо надання дозволу на імміграцію в Україну.
У судовому засіданні позивач наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, посилаючись на те, що основною умовою відмови слугував лист Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 09.12.2014 року, яким останній відмовив у наданні дозволу на імміграцію позивачу.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
13 вересня 2014 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся із заявою до територіального підрозділу, а саме до Чаплинського РС УДМС України в Херсонській області про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", так як є повнорідним братом гр. України.
УДМС України в Херсонській області прийняв рішення від 31.12.2014 р. за № 1/4-22363 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну гр. РФ ОСОБА_1
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 4 Закону України від 22.09.2011, № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства можуть на підставі Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України від 7 червня 2001 року №2491-ІІІ "Про імміграцію" (далі - Закон №2491-ІІІ).
Відповідно до абз.1,4 ч.1 ст.1 Закону №2491-ІІІ імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 4 Закону №2491-ІІІ, квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів: особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 10 Закону 2491-ІІІ дозвіл на імміграцію не надається в інших випадках, передбачених законами України.
Наведена правова норма є банкетною, тобто відсилає до інших нормативних актів.
Таким чином, відповідач повинен був застосовувати норму права, яка є в п. 6 ч. 1 ст. 10 Закону 2491-ІІІ, разом із нормою права Закону, до якого остання відсилає.
Суд приходить до висновку, що відповідач діяв протиправно, не зазначивши норму права, на яку посилався, як на підставу відмови в наданні дозволу на імміграцію. У цьому випадку відповідач діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд критично ставиться до доводів відповідача, про те, що лист № 22/9-8195 від 09.12.2014 р. УСБУ в Херсонської області, в якому йдеться про доцільність відмови у наданні дозволу на імміграцію є підставою для такої відмови. Лист УСБУ в Херсонської області не є підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцію, в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 10 Закону 2491-ІІІ. Листи - це службова кореспонденція, яка носить роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не є нормативно-правовими актами, які б могли врегульовувати відповідні правовідносини.
Інформація УСБУ в Херсонській області про можливе використання позивача правоохоронними органами Російської Федерації для проведення протиправної діяльності на шкоду безпеці України не найшла підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 31.12.2014р. №1/4-2236 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на імміграцію в У країну.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на імміграцію в Україну.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 лютого 2015 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 3.1.3