вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
06.07.09
Справа №2а-9875/08/6
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Латиніна Ю.А.,
при секретарі Усковій О.І.,
за участю позивача ОСОБА_1
та представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 4125 Внутрішніх військ МВС України про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості,
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини 4125 Внутрішніх військ МВС України (далі - в/ч 4125) про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення у сумі 217821 грн. 65 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив військову службу у в/ч 4125. Наказом №202 від 16.09.08 був звільнений у запас за ст. 63 п. "а" (закінчення строку контракту) і цього ж дня виключений зі списків особового складу частини. Під час проходження служби, за період з 01.04.00 по 16.09.08 ним не одержана компенсація за продовольчий пайок у зазначеній сумі, на що він має право, відповідно до ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Постанови КМ України «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» № 426 від 29.03.2002 р. Вказані кошти просить стягнути з відповідача та визнати незаконними дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за продовольче забезпечення при звільнені.
Позивач у суді позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з наведених у позові підстав.
Представники відповідача заперечували проти позову, вважають у позивача відсутнє законодавчо визначене право на отримання грошової компенсації за продовольче забезпечення, у зв'язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.
Розглянув матеріали справи, дослідив представлені докази, заслухавши пояснення сторін, суд
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у в/ч 4125 м. Феодосії с. Краснокам'янка і наказом командира військової частини №202 від 16.09.08 був звільнений зі служби (а.с.9).
Таким чином, всі правовідносини, що виникають між позивачем та військовою частиною 4125, у тому числі з командуванням зазначеної частини, з приводу проходження військової служби, звільнення, виконання всіх передбачених законодавством гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, відносяться до публічної служби.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовців компенсацію замість них.
Відповідно до Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" № 1459-ІІІ від 17.02.2000, дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість продовольчих пайків - призупинено.
Зазначений Закон у встановленому порядку не визнаний неконституційним, отже має юридичну силу.
З метою забезпечення раціонального харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань Кабінет Міністрів України 29.03.2002 року прийняв постанову № 426 від “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації”. Цією ж постановою скасована постанова Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року, якою було передбачено продовольче забезпечення за нормою № 7 офіцерського складу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 426 затверджені норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
В зазначеній Постанові вказаний перелік осіб, які забезпечуються за рахунок держави харчуванням, однак позивач, який проходив військову службу на посаді начальника фізичної підготовки під вказаний перелік в постанові не підпадає.
При звільнені з військової служби з ОСОБА_1 були проведені необхідні розрахунки. Крім того, надана суду інформація відповідачем підтверджує факт відсутності на продовольчому забезпеченні у військовій частині ОСОБА_1
Отже заборгованість у військової частини 4125 ВВ МВС України перед позивачем відсутня.
Позивач доказів свого перебування, під час проходження військової служби, на продовольчому забезпеченні у в/ч 4125 не надав.
Згідно з частиною першою статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Положеннями Кабінету Міністрів України № 426 затверджено та введено в дію з 1 березня 1996 року норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України. Відповідно до встановлених норм військовослужбовці Збройних Сил України забезпечувалися за рахунок держави продовольчими пайками за нормою № 7.
Відповідно до норм забезпечення, затвердженими постановою № 426 не передбачено надання продовольчого забезпечення та видачу пайків особам офіцерського складу.
Згідно з вимогами норми №1 постанови № 426 право на харчування за рахунок держави мають військовослужбовці офіцерського складу, прапорщики (мічмани) і військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і які постійно працюють на аеродромах, полігонах, технічних і стартових позиціях і безпосередньо обслуговують літальні апарати (літаки, вертольоти, планери тощо) та забезпечують їх польоти.
Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки - України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців), а також дію абзацу першого частини першої статті 14 зазначеного Закону в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку. На день звернення позивача до суду зазначена норма не втратила свою юридичну силу та є чинною.
Отже, суд підкреслює, що підстави для нарахування суми компенсації замість продовольчого пайка, передбаченою Постановою КМ України “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації” № 426 від 29.03.2002р відсутні.
Таким чином, суд зазначає, що на момент звільнення позивач не мав право на отримання продовольчого пайка або компенсації замість нього.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у сплаті вартості продовольчого забезпечення за період з 01.04.2000 року по 16.09.2008 року ОСОБА_1 є правомірними, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, судові витрати з Державного бюджету України не повертаються.
Постанова виготовлена у повному обсязі 10.07.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Латинін Ю.А.