73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
13.01.2009 Справа № 11/482-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1- уповн. предст., дов. № 5 від 09.01.2009р.
від відповідача:ОСОБА_2, ОСОБА_3- уповн. предст., дов. № 1-юр від 15.12.2008р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіо-Вольф Україна",
м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення коштів
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення заборгованості за договором поставки № 20-08 від 21.05.2008р., пені, штрафу та відсотків річних.
Відповідач не оспорює факту отримання товару, вказує, що заборгованість за нього в сумі 7813,91грн. погашено платіжним дорученням № 1478 від 08.12.2008р., однак вважає, що відносини сторін не регулюються умовами договору № 20-08 від 21.05.2008р., підстав для стягнення пені, штрафу, відсотків річних не вбачає.
Відповідач стверджує, що договору № 20-08 від 21.05.2008р. з позивачем не підписувала, нікого не уповноважувала на підписання такого договору. Оригіналу договору не існує, факсова копія договору містить підпис від імені ОСОБА_4, який не має повноважень на підписання договору.
Позивач пояснює, що 22.05.2008р. ТОВ "Чіо-Вольф Україна" факсом отримала текст договору поставки із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, із власними підписами та печаткою, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця -ОСОБА_2, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копію 1, 2, 11 сторінок власного паспорту та ідентифікаційного коду. ТОВ "Чіо-Вольф Україна", у свою чергу, підписавши даний договір та завіривши його печаткою, надіслало його факсом відповідачу.
Відповідно до п. 6.2. укладеного договору, замовлення на передачу партії товару може бути оформлене покупцем шляхом відповідних листівок-заявок по електронній пошті, факсу, тощо або замовлень, зроблених уповноваженим представником покупця по телефону в усній формі. Декілька разів відповідач надсилав замовлення поштою, що підтверджується його листами. Наприклад, за замовленням від 10.06.2008р. була виписана видаткова накладна від 10.06.2008р. № 205-1266.
Відповідач також тричі здійснив повернення товару на наступні суми: 620,88грн., 1032рн. та 103,30 грн. Доказом повернення товарів є накладні на повернення товарів із підписом та печаткою відповідача.
Факт проведення відповідачем господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань відповідно до умов договору №20-08 підтверджується видатковими накладними.
Поряд з вивченням пояснень сторін, матеріалів справи у судовому засіданні судом вивчалися оригінали документів, наданих представником позивача на огляд в судове засідання, а саме: договору поставки № 20-08 від 21.05.2008р., накладних № 205-1266 від 10.06.2008р., № 205-1379 від 24.06.2008р., № 205-1497 від 04.07.2008р., № 205-1496 від 04.07.2008р., № 205-1773 від 31.07.2008р., № 205-1120 від 26.05.2008р., № 205-1121 від 26.05.2008р., № 205-1265 від 10.06.2008р.
Примірником договору, що є у позивача, (оригіналом) являється факсовий примірник (копія з нього на а.с.15-18), на якому оригінали печатки та підпису керівника позивача та копії відтиску печатки відповідача і підпису керівника від імені відповідача.
ТОВ "Чіо-Вольф Україна" та приватним підприємцемОСОБА_2 укладено договір від 21.05.2008р. щодо поставки продавцем - ТОВ "Чіо-Вольф Україна" продуктів харчування покупцю - приватному підприємцюОСОБА_2
Договір укладено шляхом узгодження та підписання представниками сторін текстів примірників договору, які передавались одна одній факсом. Станом на час вирішення спору зобов'язання обох сторін за договором виконані у повному обсязі.
Суд не знаходить підстав для задоволення позову про стягнення боргу, пені, штрафу, відсотків річних у зв'язку з наступним.
За текстом позовної заяви позивач просив стягнути заборгованість в сумі 7813,91грн. за продані відповідачу товари за накладними № 205-1497 від 04.07.2008р. та № 205-1773 від 31.07.2008р., пеню, штраф, відсотки річних позивач просив стягнути у зв'язку з порушенням відповідачем строків платежів з 25.06.2008р. до 31.10.2008р. за товари отримані за накладними № 205-1120 від 26.05.2008р., № 205-1121 від 26.05.2008р., № 205-1265 від 10.06.2008р., № 205-1266 від 10.06.2008р., № 205-1379 від 24.06.2008р., № 205-1496 від 04.07.2008р., № 205-1497 від 04.07.2008р., № 205-1773 від 31.07.2008р.
Норми з приводу строків виконання покупцем зобов'язання з оплати товару (чіпси, соломка, сухарики, печиво, крекери) сторони виклали у розділі 5 договору, зокрема у пунктах 5.2, 5.3 договору, які дослівно викладено так:
"...5.2. Покупець зобов'язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару у формі попередньої оплати у розмірі вартості партії товару, що поставляється.
5.3. Покупець зобов'язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару банківським безготівковим переказом на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника протягом тридцяти календарних днів з дати, вказаної у видатковій накладній".
Зміст наведених пунктів договору свідчить, що однозначної домовленості про строки оплати сторони не досягли: одночасно зазначено і про попередню оплату, і про оплату на протязі 30 днів з дати, вказаної у видатковій накладній, тобто, після отримання товару.
Ця неузгодженість однозначної норми про строк оплати не усунута і текстами накладних, за якими зазначено "відстрочка сплати - 3 банківських дні" та не зазначено від якої дати, події ці банківські дні слід розпочинати рахувати.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом до заявлення позову позивач з такою вимогою до відповідача не звертався. Відтак, слід дійти висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань за оплати товару не наступив, підстав спонукати відповідача виконувати в порядку ст.526, 625 ЦК України зобов'язання, строк якого не наступив, суд не має. Викладене не позбавляє відповідача права достроково виконувати свій обов'язок, можливість для чого передбачена ст.531 ЦК України.
Оскільки судом не встановлено порушення відповідачем строків виконання зобов'язань з оплати товару, нема підстав ні для застосування відповідальності (пені, штрафу) за неіснуючу прострочку платежу ні для стягнення відсотків річних.
Оскільки під час провадження у справі позивач сплатив відповідачеві заявлену за позовом вартість товару в 7813,91грн. за платіжним дорученням № 1476 від 08.12.2008р. суд не відмовляє у позові в цій частині за викладеними підставами, а припиняє провадження за відсутністю предмету спору за п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України - спір вичерпано вчиненням та прийняттям вказаного платежу.
Крім викладеного суд вбачає й інші підстави для відмови у позові щодо стягнення пені, штрафу, відсотків річних.
Пункти 8.3, 8.4 договору учасники виклали наступним чином:
"...8.3. У випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, а при несвоєчасній оплаті поставленого товару більше ніж 1 календарний місяць штраф у розмірі 30% вартості неоплаченого вчасно товару.
8.4. У випадку порушення термінів оплати поставленого товару, згідно п.5 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф з розрахунку 18 % річних від суми, термін оплати по якій було порушено. Сплата штрафу здійснюється щомісячно згідно виставлених рахунків постачальника..."
Як слідує з наведеного тексту договору сторони не узгодили, від якої саме суми слід рахувати подвійний розмір облікової ставки НБ України.
Зазначені 18% річних сторони обумовили, не як інший відсоток річних, ніж 3%, передбачені ст.625 ЦК України, що сплачуються разом з боргом і не кваліфікуються як відповідальність, а як штраф, тобто у п.8.3, 8.4 передбачено і названий 30%-й траф, і штраф у розмірі 18% річних.
Чинним законодавством розмір відповідальності за невиконання грошових зобов'язань обмежений, у зв'язку з чим вказані штрафи не мають достатніх підстав для стягнення.
Так, поряд з ЦК України, ГК України, де містяться норми щодо дефініцій, предмету, підстав застосування пені, штрафу, відповідальність за несвоєчасне виконання саме грошових зобов'язань врегульована і Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За цим Законом відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є пеня, вона встановлюється за угодою сторін в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.
Передбачені в договорі штрафи є відповідальністю, встановлюваною за розміром понад обмеження, в порушення обмеження, передбаченого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Не вбачаючи підстав кваліфікувати вимоги як обґрунтовані суд покладає на позивача судові витрати у справі.
Керуючись п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у позові щодо вимог про стягнення 1454грн.16коп. пені, 5367грн. 08коп. штрафу, 1224грн. 51коп. в якості 18% річних.
2. Припинити провадження щодо вимог про стягнення 7813грн. 91коп. боргу.
Суддя В.В. Чернявський
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
15.01.2009р.