вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
06.02.09
Справа №2а-5875/08/10
10:32 м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М. ,
при секретарі - Сисоєвої С.А.,
за участю:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №12/10/10-0 від 09.01.2008 р.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим
до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по земельному податку
Державна податкова інспекція в Ленінському районі АР Крим 29.10.2008 року звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом доОСОБА_2 про стягнення заборгованості по земельному податку, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не проводиться сплата земельного податку, передбаченого Законом України “Про плату за землю”.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.10.2008 р. відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.12.2008 р. справу прийнято до провадження суддею Кудряшовою А.М.
Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2008 р. позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову з підстав, зазначених у поданій заяві, у тому числі зазначив, що у позовних вимогах допущено арифметичну помилку, також послався на те, що у обставинах справи зазначена вірна сума заборгованості, тому просив суд стягнути з позивача заборгованість по земельному податку у сумі 161грн.74коп.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцію (поштове повідомлення - а.с.26) та оголошенням в газеті "Наше Время" №5(7229) від 30.01.2009 року, про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позов до суду не надав.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, з врахуванням думки представника позивача, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.
Згідно довідки земельного кадастру №01-04/0117 від 29.01.2008 р. (а.с.5) ОСОБА_2 на підставі державного акту серії НОМЕР_1 від 19.03.2003 року володіє земельною ділянкою площею 7,2615 га, що розташована на території Луговської сільської ради.
Пунктом "г" підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі - Закон №2181) передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону №2181 у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 даного Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
ДПІ в Ленінському районі відповідно до пункту "г" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.6.1 ст.6 Закону №2181 були вручені відповідачу:
- повідомлення №0133661702 від 18.07.2008 р. (а.с.9) з визначеною платникові податків сумою податкового зобов'язання по податку на землю на 2005 рік у розмірі 63грн.01коп. з термінами сплати: 31грн.51коп. - до 14.08.2005 р., 31грн.50коп. - до 14.11.2005р.;
- повідомлення №0027931702 від 02.07.2007 р. (а.с.8) з визначеною платникові податків сумою податкового зобов'язання по податку на землю на 2007 рік у розмірі 65грн.21коп. з термінами сплати: 32грн.61коп. - до 14.08.2007р., 32грн.60коп. - до 14.11.2007р.;
- повідомлення №0071331702 від 22.06.2008 р. (а.с.7) з визначеною платникові податків сумою податкового зобов'язання по податку на землю на 2008 рік у розмірі 67грн.03коп. з термінами сплати: 32грн.52коп. - до 14.08.2008р., 33грн.51коп. - до 14.11.2008р.
Станом на 07.10.2008 р. податковий борг відповідача по податку на землю складав 161грн.74коп., що підтверджується даними особових рахунків відповідача (а.с.10-13). Станом на 05.02.2009 року вказана заборгованість не сплачена, що підтверджується даними особових рахунків відповідача (а.с.28-29).
З врахуванням того, що у судовому засіданні 06.02.2009 р. представник позивача пояснив, що сума 130грн.23коп., зазначена в прохальній частині позову, вказана у зв'язку з арифметичною помилкою. При цьому фактична сума заборгованості відповідача за вказаний у позові період складає 161грн.74коп., про що вірно зазначено на першій сторінці позовної заяви і слідує з наведених в ній даних та доданих документів, тому суд приймає до уваги доводи позивача в даній частині як обґрунтовані та зазначає, що фактично сума позову складає 161грн.74коп., що підтверджується наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року № 2535-XII (із змінами та доповненнями) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю” №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Статтею 5 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 15 Закону України “Про плату за землю”№2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України “Про плату за землю” №2535-ХІІ від 03.07.1992 року).
Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до статті 25 Закону України “Про плату за землю” за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.
Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю”№2535-ХІІ від 03.07.1992 року контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 даного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
В порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 відповідач визначену йому суму податкового зобов'язання по земельному податку у встановлені ст.17 Закону України “Про плату за землю” терміни й у повному обсязі не сплатив.
Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань суду не надав.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
В ході судового засідання, яке відбулось 06.02.2009 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова оформлена та підписана 11.02.2009 р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути зОСОБА_2 (АДРЕСА_1) податкову заборгованість у сумі 161 (сто шістдесят одну) гривню 74 копійки зі сплати земельного податку до місцевого бюджету Луговської сільської ради Ленінського району АР Крим (р/р 33216813700181 в УДК в АРК, м. Сімферополь, код платежу 13050300, ЄДРПОУ 24043215, МФО 824026).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.