ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 24/99
м. Київ
22.07.2009 р. № 2а-5889/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Власенкової О.О. при секретарі судового засідання Богдан В.Є. вирішив адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Васильківський шкірзавод"
до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
Позивача:Кузьменко А.М. (дов.від 14 квітня 2008 року № 217)
Відповідача:Бабій В.О. (дов. від 03 липня 2009 року № 8464)
третьої особи:Микитьон В.В. (дов. від 02 січня 2009 року № 14-357)
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про визнання протиправними дій щодо відмови у закритті зведеного виконавчого провадження № 176 з примусового виконання виконавчих написів від 26 жовтня 2007 року №№ 5116, 5117, 5118, 5119, 5120, 5121, 5122, 5123, 5124, 5125, 5126, 5127, вчинених приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сидоренком А.В., про стягнення з ВАТ „Васильківський шкірзавод” на користь НАК „Нафтогаз України” коштів на загальну суму 30 030 000 грн., а також про зобов'язання винести постанову про закінчення зведеного виконавчого провадження від 26 січня 2008 року № 176 з виконання названих виконавчих написів.
Позовні вимоги обґрунтовуються положеннями статті 37 Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у випадках, зокрема, скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Позивач вважає, що на підставі вказаної статті та з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 26 грудня 2008 року у справі № 31/149, яким визнано такими, що не мають вексельної сили та не підлягають оплаті перелічені вище векселі, виконавче провадження від 26 січня 2008 року № 176 підлягає закінченню.
Представник Відповідача щодо позову заперечив, зазначивши що підстави для завершення виконавчого провадження відсутні, оскільки виконавчі написи нотаріуса, які перебувають на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, є чинними.
Представник третьої особи в усних поясненнях підтримав позицію Відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог.
Ухвалою суду від 15 червня 2009 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 25 червня 2009 року.
Ухвалою суду від 25 червня 2009 року розгляд справи відкладався у зв'язку з відсутністю представника Відповідача.
Ухвалою суду від 09 липня 2009 року розгляд справи відкладався у зв'язку із відсутністю представника Відповідача та заміною за згодою представника Позивача неналежного Відповідача -підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на належного - відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.
У судовому засіданні 22 липня 2009 року представник Позивача повідомив про недоцільність розгляду в судовому засіданні заяви про вжиття судом заходів забезпечення позову, поданої до суду одночасно з позовом, з огляду на те, що спір вирішується по суті.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 22 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 27 липня 2009 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
встановив:
Законом України „Про виконавче провадження” визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
До виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, перелік яких встановлено статтею 3 Закону, належать виконавчі написи нотаріуса.
У провадженні підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області знаходиться зведене виконавче провадження № 176 з примусового виконання виконавчих написів від 26 жовтня 2007 року №№ 5116, 5117, 5118, 5119, 5120, 5121, 5122, 5123, 5124, 5125, 5126, 5127, вчинених приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сидоренком А.В. у зв'язку з несвоєчасною сплатою ВАТ „Васильківський шкірзавод” на користь НАК „Нафтогаз України” заборгованості за простими векселями від 12 жовтня 1999 року № 3219940193, № 3219940194, № 3219940195, № 3219940196, 3219940197, 3219940198, 3219940199, 3219940200, 3219940201, 3219940202, 32140203, 3219940202, 3219940203, 3219940204 на загальну суму 30 030 000 грн.
Рішенням Господарського міста Києва від 26 грудня 2008 року у справі № 31/149, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03 березня 2009 року, зазначені векселі визнано такими, що не мають вексельної сили та не підлягають оплаті.
14 травня 2009 року до Відповідача надійшла заява Позивача про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 37 Закону України „Про виконавче провадження” (далі -Закон), яка обґрунтовувалась набранням законної сили вищевказаним судовим рішенням.
29 квітня 2009 року Відповідач звернувся з листом № 5174 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сидоренка А.В. щодо інформування про чинність виконавчих написів від 26 жовтня 2007 року №№ 5116, 5117, 5118, 5119, 5120, 5121, 5122, 5123, 5124, 5125, 5126, 5127 та необхідності їх виконання після прийняття Господарським судом рішення від 26 грудня 2008 року у справі № 31/149.
У відповідь на це звернення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В. листом від 13 травня 2009 року № 13 повідомив про право державного виконавця на звернення до суду щодо роз'яснення порядку виконання згаданого судового рішення.
Листом від 02 червня 2009 року № 6560 Відповідач повідомив Позивача про відсутність підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 37 Закону, для закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавчі написи нотаріуса, які є виконавчим документом, на час проведення виконавчих дій є чинними.
Суд погоджується з твердженням Відповідача про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження № 176 з примусового виконання виконавчих написів від 26 жовтня 2007 року №№ 5116, 5117, 5118, 5119, 5120, 5121, 5122, 5123, 5124, 5125, 5126, 5127, вчинених приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сидоренком А.В. у зв'язку з несвоєчасною сплатою ВАТ „Васильківський шкірзавод” на користь НАК „Нафтогаз України” заборгованості за простими векселями від 12 жовтня 1999 року № 3219940193, № 3219940194, № 3219940195, № 3219940196, 3219940197, 3219940198, 3219940199, 3219940200, 3219940201, 3219940202, 32140203, 3219940202, 3219940203, 3219940204 на загальну суму 30 030 000 грн., що обґрунтовується таким.
Частиною 1 статті 37 Закону визначено підстави для закінчення виконавчого провадження державним виконавцем. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 цієї статті виконавче провадження підлягає закінченню у випадках скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Виходячи зі змісту зазначеної правової норми суд не вбачає підстав для закінчення виконавчого провадження у зв'язку з визнанням такими, що не мають вексельної сили та не підлягають оплаті векселі, на яких вчинено виконавчий напис нотаріуса.
Незважаючи на зазначені обставини суд дійшов висновку про те, що виконавчі написи від 26 жовтня 2007 року №№ 5116, 5117, 5118, 5119, 5120, 5121, 5122, 5123, 5124, 5125, 5126, 5127 є чинними та підлягають обов'язковому виконанню Відповідачем.
Викладене обґрунтовується положеннями Закону України „Про нотаріат”.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 34 названого Закону до нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси, віднесено вчинення виконавчих написів.
Статтею 50 цього Закону передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Іншого порядку, окрім судового, для скасування нотаріальних актів чи визнання протиправними дій нотаріуса, в тому числі виконавчих написів нотаріуса законодавство не визначено.
Відповідно до загальних правил доказування в адміністративному процесі, визначених частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не надано суду доказів щодо скасування або визнання протиправними в судовому порядку виконавчих написів нотаріуса від 26 жовтня 2007 року №№ 5116, 5117, 5118, 5119, 5120, 5121, 5122, 5123, 5124, 5125, 5126, 5127, вчинених приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сидоренком А.В. у зв'язку з несвоєчасною сплатою ВАТ „Васильківський шкірзавод” на користь НАК „Нафтогаз України” заборгованості за простими векселями від 12 жовтня 1999 року № 3219940193, № 3219940194, № 3219940195, № 3219940196, 3219940197, 3219940198, 3219940199, 3219940200, 3219940201, 3219940202, 32140203, 3219940202, 3219940203, 3219940204 на загальну суму 30 030 000 грн..
Беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 37 Закону України „Про виконавче провадження”, пунктом 19 частини 1 статті 34 статті 50 Закону України „Про нотаріат””, частиною 1 статті 71, статтями 158, 159, 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
відмовити у задоволенні позову повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Власенкова О.О.