вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
28.07.09Справа №2а-5475/09/5/0170
13:33
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В. , при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю представників:
від позивача - Симоненко В.П. - представник, паспорт НОМЕР_1; Орлов О.І. - паспорт НОМЕР_2, Попека Р.С. - паспорт НОМЕР_3;
від відповідача - Черниш А.О. - держ. податк. інсп.
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дєржавне підприємство "Санаторний комплекс "Зорі України"
до Державна податкова інспекція у м. Ялта АРК
про скасування рішення №0013332303 від 16.12.08р., №0013342303 від 16.12.08р. про застосування штрафних санкцій.
Обставини справи: Державне підприємство «Санаторій «Зорі України» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №№ 0013332303 та 0013342303 від 16.12.2008р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка від 31.05.2008р. проведена відповідачем незаконно у порушення вимог ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Також позивач зазначає, що висновки перевірки, що викладені у акті не відповідають дійсності.
Відповідач проти позову заперечує та у своєму запереченні на позов зазначив, що при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р. Крім того, відповідач пояснив, що перевірка була проведена відповідно до вимог ст.ст. 8, 9, 10, 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
22.07.09р. від позивача до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшли пояснення на заперечення відповідача.
Заявою від 22.07.09р. позивач уточнив позовні вимоги та додатково обґрунтував їх і просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в м. Ялта АР Крим №№ 0013332303 та 0013342303 від 16.12.2008р.
У судовому засіданні 28.07.09р. представники позивача підтримали позов у повному обсязі та просять задовольнити. Представник відповідача підтримав свої заперечення та просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
04.08.2008р. відповідачем проведена перевірка з контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності - господарської одиниці - яка належить позивачу, а саме, магазину, який розташований у м. Ялта, смт. Семеїз-2, корпус № 5.
Під час зазначеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р., які виразились: у здійсненні розрахункової операції без застосування РРО (реалізація 2 банок пива «Оболонь преміум» за ціною 5,50 грн. за банку); у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій; у несвоєчасному оприбуткуванні у повній сумі всій готівки, що надходить до каси (згідно Z-звитів сума виручки склала 8526,00 грн. за період з 02.07.08р. по 01.08.08р.).
За результатами вказаної перевірки складений акт № 000632 01120585/23-30 від 04.08.2008р., який покладений у підставу винесення відповідачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій:
- рішення № 0013332303 від 16.12.08р., згідно з яким за порушення позивачем вимог п.п. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 94,40 грн.;
- рішення № 0013342303 від 16.12.2008р., згідно з яким за порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р., відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовані штрафні санкції у розмірі 42630,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями позивач звернувся із апеляційною скаргою № 815 від 29.12.08р. до ДПА в АР Крим.
Рішенням від 28.01.09р. вих. № 210/10/25023 ДПА в АР Крим скаргу позивача № 815 від 29.12.08р. залишила без задоволення, а рішення №№ 0013332303 та 0013342303 від 16.12.2008р. без змін.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 94,40 грн. (рішення № 0013332303 від 16.12.08р.) за порушення позивачем вимог п.п. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суд вважає, що вони правомірно застосовані відповідачем з огляду на наступне.
Спеціальним Законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон про РРО).
Відповідно до пунктів 1, 13 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як вбачається з Акту перевірки № 000632 01120585/23-30 від 04.08.2008р., під час проведення перевірки здійснений факт реалізації 2 банок пива «Оболонь преміум» за ціною 5,50 грн. за банку, а також, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала - 322,42 грн. (з урахуванням закупки 11,00 грн.), сума готівкових коштів, що вказана у поточному звиті РРО - 319,30 грн., таким чином невідповідність склала 7,88 грн. (322,42-11-319,30).
Відповідно до п. 1 ст. 17 та ст. 22 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
У зв'язку із наведеною нормою відповідач правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 94,40 грн. ((5,50х2)х5+(7,88х5).
Стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42630,00 грн. (рішення № 0013342303 від 16.12.08р.) за порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р. суд вважає необхідним зазначити наступне.
Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Це Положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Розділом 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачений Порядок ведення касової книги та обов'язки касира, відповідно до п.п. 4.2, 4.3 якого, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі; записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” оформляються згідно з вимогами цього Закону ( п. 3.2. Положення № 637).
У ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
У акті перевірки № 000632 01120585/23-30 від 04.08.2008 р., копія якого залучена до матеріалів справи, зафіксований факт не оприбуткування грошових коштів у повному обсязі у книги обліку розрахункових операцій за період з 02.07.08р. по 01.08.08р., сума виручки за зазначений період склала 8526,00 грн. В той же час матеріалами справи підтверджується проведення всіх операцій через РРО, роздрукування Z -звітів на повну суму проведених розрахунків (а.с.33-54). Зазначені факти підтверджені представником відповідача під час розгляду справи.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач , оформивши касові операції згідно з вимогами Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Порядку застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р. , не виконав у повному обсязі приписи п.2.6 Положення № 637 щодо запису зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій , що відповідно до Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” тягне за собою застосування штрафних санкції.
Таким чином, висновки відповідача, викладені у акті перевірки № 000632 01120585/23-30 від 04.08.2008р. про порушення позивачем п. 2.6. Положення № 637 відповідають дійсним обставинам справи.
Разом з тим, слід враховувати наступне. Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Такі міжнародні договори підлягають переважному застосуванню перед актами національного законодавства (ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України”).
Таким міжнародним договором у даному випадку є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до названої Конвенції ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено також виняток, відповідно до якого позбавлення майна держава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. Це означає, що ст.1 Першого протоколу слід розуміти так, як вона розуміється в практиці Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, у багатьох рішеннях Європейського Суду з прав людини під майном розуміється будь-який економічний актив. Наприклад, у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що дії відповідача по прийняттю рішення № 0013342303 від 16.12.2008 р. слід визнати правомірними, але необхідно визначити що вони не є пропорційними характеру вчиненого позивачем порушення п.2.6 Положення № 637 .
Суд приходить до висновку, що відповідач, зафіксувавши непроведення позивачем за період з 02.07.08р. по 01.08.08р. записів у книзі обліку розрахункових операцій сум операцій, не прийняв до уваги те, що всі вони були проведені через РРО та внесені останнім у Z -звіт, що робить неможливим ухилення від сплати податків.
Отже, припис п. 2.6. Положення № 637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення.
Тому застосування фінансових санкцій у сумі 69812,00 грн. за порушення вимог Положення № 637 слід кваліфікувати як таке, що порушує принцип пропорційності, а матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів.
В силу викладеного суд приходить до висновку, що в умовах відсутності такої шкоди чи загрози її завдання, до позивача були застосовані явно неспіврозмірні фінансові санкції. Слід також враховувати, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати доходи, отримані за надані послуги, в наслідок чого на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті ( вчинені) вони, зокрема, розсудливо, та пропорційно з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав , свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія).
Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
У позовні заяві позивач просить суд скасувати, зокрема, рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0013342303 від 16.12.2008р., без вимоги про визнання оскаржуваного рішення протиправним.
В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0013342303 від 16.12.2008р. яким позивачу нараховані штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42630,00 грн.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо доводів позивача про незаконність проведення перевірки, то суд вважає ці доводи необґрунтованими виду наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за дотримання порядку проведення готівкових розрахунків за послуги у встановленому законом порядку.
Перевірка від 04.08.08р. була проведена відповідно до зазначеної норми з метою здійснення контролю за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Разом з тим, статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачені підстави і порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
При проведенні перевірки 04.08.08р. не проводилась перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а тому посилання позивача на відсутність підстав, передбачених ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є безпідставним.
За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 28.07.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 31.07.2009р.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0013342303 від 16.12.2008р. яким нараховані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 42630,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь Державного підприємства «Санаторій «Зорі України» (98600, АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз-2) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сидоренко Д.В.