3 липня 2009 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Левченко Є.Ф.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2008 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 25 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ОСОБА_3 звернулася до суду з названим позовом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17.10.2008 р. позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1. га користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4., 2003 р. н., у розмірі ¼ частини від всіх доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 1.08.2008 р. до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.03.2009 р. рішення місцевого суду змінено: стягнуто з ОСОБА_1. га користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4., 2003 р. н., у розмірі 350 грн. щомісячно з індексацією відповідно до законодавства, починаючи з 1.08.2008 р. до досягнення дитиною повноліття.
У касаційній скарзі представник відповідача просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5. ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних рішення апеляційного суду та рішення місцевого суду в частині, що залишена без змін, не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1 та його представнику.
Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.