6 липня 2009 року
м. Київ
Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду від 26 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 16 березня 2009 року в справі за заявою ОСОБА_6, за участю представника органу опіки та піклування, зацікавлених осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недієздатним ОСОБА_5,
Заявниця звернулась до суду з вищезазначеною заявою, мотивуючи вимоги тим, що її чоловік ОСОБА_5 перебуває на обліку у диспансерному відділенні Вінницької обласної психоневрологічної лікарні імені О.І. Ющенка з 1985 року з приводу хронічного психічного захворювання та є інвалідом другої групи. Неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні та постійно отримує амбулаторне лікування. Вказує, що у зв'язку із загостренням психічної хвороби її чоловік почав вчиняти дії не на користь сім'ї, зокрема роздавати нажиті за час спільного життя кошти, видав довіреність на право розпорядження майном, а тому вважає, що він не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, у зв'язку з чим має бути визнаний недієздатним з 1996 року і йому повинен бути призначений опікун. 03.12.2008 року заявниця уточнила заяву та просила визнати ОСОБА_5 недієздатним, починаючи з 09.04.1985 року, оскільки від цього залежить ряд правових наслідків, і саме з цього часу ОСОБА_5 страждає на психічну хворобу.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 грудня 2008 року заяву задоволено. Визнано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, недієздатним з 09.04.1985 року.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 березня 2009 року змінено рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 грудня 2008 року. Визнано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, недієздатним з 1996 року.
У касаційній скарзі зацікавлена особа ставить питання про скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення рішення про визнання ОСОБА_5 недієздатним з часу набрання рішення суду законної сили, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_6, за участю представника органу опіки та піклування, зацікавлених осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсним ОСОБА_5, за касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду від 26 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 16 березня 2009 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України М.П. Пшонка