17 лютого 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - ОСОБА_4, про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору,
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним кредитний договір укладений між сторонами 14 серпня 2008 року, з моменту його укладення, відповідно до умов якого позивач отримала споживчий кредит у сумі 88 тис. доларів США під 8% річних, з кінцевим терміном повернення до 11 серпня 2028 року, посилаючись на те, що кредитний договір містить умови, відповідно до яких банк має право підвищувати відсоткову ставку з 8% річних до 16% річних у разі звільнення позивачки, як працівника ПАТ «Банк»Фінанси та Кредит», з роботи. Крім того, позивач вважає незаконними умови кредитного договору, якими передбачено сплату позичальником пені у розмірі 1% від прострочених платежів за цим договором, так як вказаний відсоток є непропорційно великим, а також посилається на те, що договірні умови, передбачені п.п. 4.1., 6.1. є несправедливими, оскільки створюють дисбаланс прав та обов'язків на користь банку, а тому суперечать положенням ст.ст.11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що свідчить про несправедливість умов указаного договору і, відповідно, про його недійсність в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених вище судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Доводи скаржника щодо поважності пропуску процесуального строку передбаченого на касаційне судових рішень можна визнати поважними, у зв'язку з чим заявлене клопотання підлягає задоволенню.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки укладена між сторонами угода відповідає вимогам чинного законодавства, у тому числі й положенням Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим висновок суду про відсутність правових підстав для застосування положень ст.ст. 203, 215 ЦК України є обґрунтованим.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2014 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року.
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - ОСОБА_4, про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.М. Колодійчук