18 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення індексації невиплаченої заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2014 року,
У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПАТ «ММК ім. Ілліча) про стягнення суми індексації заробітної плати з компенсацією втрати частини заробітної плати, зазначивши, що він з 21 липня 1992 року по 11 вересня 2013 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. Під час його роботи на підприємстві, при виплаті заробітної плати не проводилася індексація передбачена діючим законодавством, унаслідок чого порушені його права на оплату праці, які мають бути відновлені, а тому просив стягнути на його користь індексацію заробітної плати за період з 1 січня 2003 року по липень 2006 року з компенсацією, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користь ОСОБА_4 заборгованість з індексації заробітної плати та компенсації за затримку її виплати у розмірі 1070 грн 60 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 530 грн 83 коп., а всього 1 601 грн 43 коп., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті. Стягнуто з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 200 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити судові рішення та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті.
За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Тобто застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду.
Стягуючи середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на користь позивача у сумі 1 601 грн 43 коп., суди при визначенні розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні врахували розмір спірної суми по компенсації втрати частини заробітної плати та індексації заробітної плати та частку, яку вона становила у заявлених вимогах, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком у тому числі й щодо періоду за який вона підлягає сплаті, та обґрунтовано застосували принцип співмірності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-54цс11 від 12 січня 2012 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта