19 лютого 2015 р. Справа № 804/1461/15
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправним та скасування висновку органу опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №22-2012/0/114-14 від 24.11.2014р., визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (далі - ТОВ «АНСУ») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (відповідач-1), Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції (відповідач-2), в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок органу опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №22-2012/0/114-14 від 24.11.2014р.; визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції та зобов'язати його визнати, що діти дочки боржника не є членами сім'ї боржника та не мають права користування нерухомим майном боржника, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, а тому відсутні підстави та необхідність отримувати дозвіл органів опіки та піклування згідно норм чинного законодавства та вимог п.4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., для передачі на реалізацію зазначеного нерухомого майна боржника; зобов'язати відповідача-2 вжити передбачених чинним законодавством заходів, направлених на реалізацію нерухомого майна боржника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Перевіривши матеріали вказаного позову відповідно до вимог ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби належать також їх представники за законом чи договором.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї копій документів, на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження зареєстроване в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за №43323399 з примусового виконання виконавчого листа №2-н-707/09 від 19.11.2010р., виданого за рішенням Синельниківського міськрайонного суду щодо стягнення з громадянки ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» коштів у сумі 67471,96грн.
Таким чином, виконавчий документ, за яким відкрито виконавче провадження №43323399, виданий загальним судом на підставі рішення, ухваленого у цивільній справі, і стягувачем у даному виконавчому провадженні є позивач - ТОВ «АНСУ».
Так, згідно ст.383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, позовні вимоги ТОВ «АНСУ» до Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають, оскільки мають бути розглянуті за нормами ЦПК України судом, який видав виконавчий документ.
Крім того, розгляду в порядку адміністративного судочинства також не підлягають позовні вимоги ТОВ «АНСУ» до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування висновку органу опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №22-2012/0/114-14 від 24.11.2014р., з огляду на наступне.
Так, згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору.
При цьому, у випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.
Як вбачається з позовної заяви, ТОВ «АНСУ» не погоджується з висновком органу опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №22-2012/0/114-14 від 24.11.2014р., яким було відмовлено в наданні дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні №43323399 з посиланням на те, що у цьому будинку проживає сама ОСОБА_1, її донька - ОСОБА_2 з трьома малолітніми дітьми, які мають право на користування вказаним житловим приміщенням.
Водночас, на думку позивача, малолітні діти дочки боржника не можуть вважатися членами сім'ї ОСОБА_1, а тому не мають права користування вищеозначеним нерухомим майном.
З аналізу наведеного вбачається, що фактично спірні правовідносини та відповідно заявлені у справи вимоги до відповідача-1 випливають із сімейних відносин.
Разом з тим, п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Отже, розгляд справ, що виникають із сімейних відносин, здійснюється в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, зазначений спір не є адміністративним, оскільки, не зважаючи на суб'єктний склад, він не має публічного характеру і не носить владної управлінської функції, а позовні вимоги до відповідача-1 випливають саме із сімейних правовідносин, тому визначена ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.
Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.02.2008р. у справі №К-35106/06.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «АНСУ» на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України.
Одночасно суд вважає за необхідне вирішити питання про повернення позивачу сплаченого ним судового збору.
Так, приписами п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.
За змістом ч.2 ст.7 цього Закону у такому випадку судовий збір повертається повністю.
Судом встановлено, що ТОВ «АНСУ» було сплачено судовий збір у розмірі 73,08грн., що посвідчується платіжним дорученням №1 від 06.01.2015р.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «АНСУ», сплачений цим підприємством судовий збір за подачу такої позовної заяви підлягає поверненню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 107, 109, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у х в а л и в: Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправним та скасування висновку органу опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №22-2012/0/114-14 від 24.11.2014р., визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що з означеними позовними вимогами він може звернутися в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення цієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, згідно ч.5 ст.109 КАС України, не допускається.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (код ЄДРПОУ 36757541, вул. Лейпцігська, 3-А, м. Київ, 01015) сплачену ним відповідно до платіжного доручення №1 від 06.01.2015р. суму судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Турова