м. Вінниця
13 лютого 2015 р. Справа № 802/4300/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П. А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, який був інвалідом війни та відносився до 1-ї групи інвалідності, отримав автомобіль НОМЕР_1. Після смерті останнього, відповідач листом від 24.09.2014 року №04.03.-11610 відмовив позивачу у переоформленні автомобіля, який був у користуванні інваліда ОСОБА_2 Відмову мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а документи щодо переоформлення автомобіля надійшли до Департаменту 18.09.2014р., то Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації немає підстав для переоформлення автомобіля ЗАЗ SENS, 2012 року випуску.
ОСОБА_1 не погоджуючись із зазначеною відмовою звернувся до суду.
Ухвалою суду від 18.12.2014 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак через відділ прийому суду 13.02.2015 року за вх. №3043 подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив. Однак, в матеріалах справи містяться письмові заперечення департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації проти позову. У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що в супереч вимогам абз. 6-7 п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 19.07.2006 року №999, позивачем пропущено шестимісячний строк сплати вартості автомобіля до державного бюджету України. Доказів на підтвердження поважності пропуску встановленого законом строку не надано, а тому рішення департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити. Крім того, просив розгляд справи провести за відсутності представника Департаменту.
В зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін, на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України, розгляд справи здійснювався без технічної фіксації.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, тесть позивача - ОСОБА_1, був інвалідом і мав право на пільги, які встановлені законодавством України для інвалідів.
Згідно "Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", затвердженого постановою КМУ №999 від 19.07.2006 року (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 26.04.2007р. № 661), ОСОБА_2 на пільгових умовах було забезпечено автомобілем марки ЗАЗ SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, інвалід війни першої групи, помер.
Листом Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА № 04.03-11610 від 24.09.2014 року позивачеві було відмовлено у переоформленні автомобіля у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2010 року № 826 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999", чинній на день смерті ОСОБА_2, після смерті інваліда, автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а документи щодо переоформлення автомобіля надійшли до Департаменту лише 18.09.2014 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на переоформлення автомобіля.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ №999 від 19.07.2006 року (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 26.04.2007р. № 661).
Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Порядку передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Враховуючи те, що позивачем пропущено шестимісячний строк сплати вартості автомобіля, та не наведено причин поважності пропущення такого строку, суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач не навів аргументів та доказів, які б стали підставою для задоволення позову. В свою чергу, вимоги щодо свого обов'язку довести правомірність прийнятого рішення відповідачем виконано.
На підставі викладеного та враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, витрати пов'язані з розглядом справи, згідно положень статті 94 КАС України, позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович