"18" лютого 2015 р. Справа № 908/5568/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №864 З/1-43) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.01.2015 року у справі №908/5568/14
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Слов'янськ,
про стягнення 80 250,27 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2015 року у справі №908/5568/14 (суддя Корсун В.Л.) призначено по справі № 908/5568/14 судову економічну експертизу. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи у справі № 908/5568/14 та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області.
Позивач з оскаржуваною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.01.2015 року у справі №908/5568/14. Передати справу до господарського суду першої інстанції.
Сторони своїх представників в судове засідання не направили.
Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75, вважає, що не з'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, та враховуючи встановлений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, позивач, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся з позовом до господарського суду Запорізької до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 02.07.2013 року № б/н в розмірі 80 250,27 грн., з якої: 49 700,00 грн. борг за кредитом, 18 308,57 грн. - борг по процентах за користування кредитом, 8 124,05 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 4117,65 грн. - борг по комісії за користування кредитом.
Правовими підставами позовних вимог є те, що відповідач порушив зобов'язання за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідача, у зв'язку з чим станом на 31.10.2014 року виникла заборгованість у розмірі 80 250,27 грн. (з якої: 49 700,00 грн. заборгованість за кредитом, 18308,57 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 8 124,05 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 4117,65 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом) яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
В ухвалі про порушення провадження у справі № 908/5568/14 від 08.12.2014 року місцевий господарський суд зобов'язав ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" письмово обґрунтувати позовні вимоги зазначивши період (точні дати), за який нарахована заборгованість за кредитом (окремо), заборгованість по відсотках за користування кредитом (окремо), пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором (окремо), заборгованість по комісії за користування кредитом (окремо). Також цією ж ухвалою суд зобов'язав позивача надати суду розрахунки заборгованості по відсотках за користування кредитом (окремо), пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором (окремо) та комісії за користування кредитом (окремо) із зазначенням у кожному із таких розрахунків чіткого періоду нарахування, тобто дати початку нарахування та дати закінчення нарахування (процентів, пені, комісії), із визначенням в кожному окремому періоді нарахування суми заборгованості, на яку нараховуються проценти, пеня, комісія, докладний розрахунок суми позову та всі документи на його підтвердження і обґрунтування. Також суд зобов'язав позивача надати суду докази надання позивачем відповідачу кредитних коштів у розмірі 53200 грн. із наданням відповідних підтверджуючих платіжних документів із зазначенням дати та суми платежу тощо.
Позивач вимоги ухвали суду не виконав, витребуваних ухвалою від 08.12.2014 документів щодо докладного розрахунку суми позову не надав, обмежившись наданням виписок по рахунках НОМЕР_1 - пеня по кредиту ОСОБА_1; НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач надав розрахунок заборгованості за договором в якому зазначено дослівно: представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" _________________ та стоїть чийсь підпис який не персоніфіковано. А печатка, якою засвідчено вказаний підпис, містить слова "документ дійсний за підписом ОСОБА_2.
Господарським судом зазначено, що матеріали справи не містять висновку почеркознавчої експертизи, на підставі якої суддя може дійти висновку, що вказаний підпис зроблено ОСОБА_2
З огляду на вищевикладене та те, що для перевірки заявлених позивачем до стягнення нарахувань заборгованості, а саме: з відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань та комісії за користування кредитом, необхідні спеціальні знання, господарський суд Запорізької області дійшов висновку про необхідність призначення судової економічної експертизи, для чого провадження по даній справі було зупинено.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
Разом з тим, в п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупиняти провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому засіданні, або за своєю ініціативою, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Згідно з ч. 5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга, з урахуванням вимог частини першої ст. 106 та ч. 1 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу, не може бути розглянута господарським судом. У разі, коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення. Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції зупинив провадження у даній справі в порядку п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи.
З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів не вбачає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що регулюють порядок зупинення провадження у справі, під час прийняття ним оскаржуваної ухвали.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного і правового обґрунтування та не доведені належними доказами, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 14.01.2015 року у справі №908/5568/14 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.01.2015 року у справі №908/5568/14 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складено 19.02.2015 р.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Тихий П.В.