ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.02.2015Справа №910/29682/14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про відшкодування шкоди в порядку регресу 30 382,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Самойленко П. М. - представник за довіреністю
від відповідача: Іванов Д. А. - представник за довіреністю
Заявлено позов про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України страхового відшкодування в розмірі 30 382,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 29.03.2014 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу УАЗ 315 д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що належить Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та транспортного засобу Пежо д/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . Позивач вказує, що ним, як страховиком цивільно-правової відповідальності особи, з вини якої сталася ДТП, виплачено потерпілій особі КО «Київмедспецтранс» страхове відшкодування в розмірі 30 382,00 грн. Посилаючись на норми п.38.1.1 ст.38 та ст.33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, позивач вказує, що у нього виникло право подати регресний позов до відповідача, оскільки останній не повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 29.03.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2014 порушено провадження по справі № 910/29682/14, розгляд справи призначено на 09.02.2015.
09.02.2015 через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов відзив на позов, в якому позивач зазначив, що 31.03.2014 відповідач направив на адресу позивача супровідний лист № 158 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. На підтвердження направлення листа позивач посилається на журнал вихідної кореспонденції. Таким чином, відповідач є таким, що належно виконав свої зобов'язання за полісом № АС/4739349 ту у відповідності до вимог Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В судовому засіданні 09.02.2015, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 16.02.2015.
Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2015 подав заперечення на відзив відповідача в яких зазначив, що позивачем не було отримано супровідний лист № 158 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яке було надіслане відповідачем 31.03.2014. А також позивач вказує, що надані відповідачем документи на підтвердження повідомлення позивача про ДТП не можуть бути належними доказами направлення повідомлення про ДТП.
Відповідача в судовому засіданні 16.02.2015 заперечив проти заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 16.02.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-
28.12.2013 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Страхова компанія "Провідна" (позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (відповідач) укладено Договір (Поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4739349, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом УАЗ 315 д/н НОМЕР_2 .
Як вбачається з довідки № 9368232 станом на 29.03.2014 на бульварі Дружби Народів в м. Києві дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу УАЗ 315 д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Пежо д/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2014 у справі № 757/8359/14-п водія автомобіля УАЗ 315 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль Пежо д/н НОМЕР_3 належить Комунальній організації «Київмедспецтранс».
31.03.2014 КО «Київмедспецтранс» звернулася із заявою до позивача про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля Пежо д/н НОМЕР_3 в ДТП, яка сталася 29.03.2014.
Відповідно до калькуляції № 2300043667 від 28.07.2014 вартість ремонту автомобіля Пежо д/н НОМЕР_3 складає 37564,12 грн.
Позивачем складено страховий акт № 2300043667 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 30382,00 грн. на користь КО «Київмедспецтранс».
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь КО «Київмедспецтранс» у розмірі 30382,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями 0039709 від 02.09.2014.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, як до власника (користувача) транспортного засобу УАЗ 315 д/н НОМЕР_2 , страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 30382,00 грн., у зв'язку з неповідомленням позивача про дорожньо-транспортну пригоду у строки та в порядку, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача в порядку регресу, на підставі пункту 38.1.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суми виплаченого позивачем на користь КО «Київмедспецтранс» страхового відшкодування в розмірі 30382,00 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що ним, 31.03.2014, у відповідності до вимог п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було надіслано на адресу позивача простою кореспонденцією повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка. На підтвердження повідомлення, відповідачем надано суду супровідний лист від 31.03.2014 № 158, адресований позивачу, відповідно до якого відповідач повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 29.03.2014 за участю автомобіля УАЗ д/н НОМЕР_2 , а також надано витяг з журналу вихідних документів військової частини №3030 (форма 28).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. ґ п. 38.1 ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 цього Закону
Приписами п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судом встановлено, що на підставі, укладеного між позивачем та відповідачем договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/4739349), в зв'язку з настанням 29.03.2014 страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини водія, застрахованого у позивача автомобіля УАЗ д/н НОМЕР_2 , позивач сплатив потерпілій особі КО «Київмедспецтранс» страхове відшкодування в розмірі 30382,00 грн.
Як зазначав позивач, в зв'язку з тим, що відповідач належним чином не повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, до позивача в порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 30382,00 грн., в зв'язку з чим він і звернувся до суду.
В свою чергу, судом встановлено, що відповідачем на підтвердження факту повідомлення позивача про дорожньо-транспортну пригоду надано супровідний лист від 31.03.2014 № 158, адресований позивачу, в якому відповідач повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 29.03.2014 за участю автомобіля УАЗ 315 д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , на підтвердження направлення якого відповідачем надано журнал вихідних документів військової частини №3030 (форма 28).
Суд, врахувавши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази, дійшов висновку про те, що позивача повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду супровідним листом від 31.03.2014 № 158, адресованого позивачу, в якому відповідач зазначив про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 29.03.2014 за участю автомобіля УАЗ 315 д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 на підтвердження направлення якого відповідачу надано журнал вихідних документів військової частини №3030 (форма 28). Надані докази в сукупності приймаються судом як належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, а саме повідомлення відповідачем позивача у встановленому порядку та строки (не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 31.03.2014), про настання 29.03.2014 дорожньо-транспортної пригоди, за участю застрахованого у позивача автомобіля УАЗ 315 д/н НОМЕР_2 .
З огляду на викладене, оцінивши в сукупності наявні у справі докази та враховуючи приписи п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, також враховуючи те, що законом не передбачений обов'язок страховика повідомлення страхувальника про дорожньо-транспортну пригоду листом з описом і надання доказів отримання такого повідомлення, суд дійшов висновку про те, що відповідач належним чином, у встановленому Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку, не пізніше трьох днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, листом від 31.03.2014 № 158 повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 29.03.2014.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок по сплаті позивачу 30382,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а тому підстави для задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відшкодування шкоди в порядку регресу 30 382,00 грн. - відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Повний текст рішення складено 19.02.2015
Суддя Грєхова О.А.