Справа № 344/7601/13-а
Провадження № 2-а/344/8/15
13 лютого 2015 рокум. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретарівІванова О.В., Орнат Л.І.,
за участі позивача Керкера В.Б., представника позивача Халуса М.М., представника відповідача Гриньківа І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області адміністративну справу за позовом директора ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» Керкера Віталія Борисовича до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області Державної контрольно-ревізійної служби України про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 30 квітня 2013 року відповідач - Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області Державної контрольно-ревізійної служби України своєю постановою № 283 про накладення адміністративного стягнення визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 153 грн. Постанова мотивована тим, що позивач допустив порушення законодавства з фінансових питань, зокрема порушення порядку ведення бухгалтерського обліку. Позивач вважає постанову незаконною та такою що підлягає скасуванню, оскільки зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають фактичним обставинам справи, так як позивачем не допускалось порушення ведення бухгалтерського обліку. Контракт позивача не містить відомостей щодо ведення фінансового та бухгалтерського обліку на підприємстві.
Представник позивача та позивача в судовому засіданні позов підтримали з мотивів наведених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити, надав суду письмові заперечення.
Заслухавши пояснення представників сторін, позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення.
Згідно копії оскаржуваної постанови № 282 від 30.04.2013 року (а.с.9) заступник начальника Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області Державної контрольно-ревізійної служби України Федорів Віталій Васильович встановив, що директор ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» Керкер Віталій Борисович допустив порушення законодавства з фінансових питань, зокрема порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, а саме: при проведенні проектно-вишукувальних робіт по укладеному договорі від 23.09.2008 року № 158 КГК 13.0025-Ф з Управлінням архітектури і містобудування МВК застосовано завищений коефіцієнт по редагуванню зібраної цифрової інформації, в результаті чого безпідставно отримано коштів в сумі 4548 грн. 54 коп. (з ПДВ), та підприємством нанесено збитків місцевому бюджету, за рахунок якого здійснювалось фінансування заходів. Також підприємством безпідставно включено витрати на зовнішній та внутрішній транспорт в акти виконаних робіт в сумі 10 505 грн. 90 коп., та як наслідок, підприємством нанесено збитків місцевому бюджету, за рахунок якого здійснювалось фінансування заходів. У зв'язку з цим на позивача накладено штраф у розмірі 153 грн. за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
За приписами ч. 1 ст. 164-2 КУпАП приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач стверджує, що його контракт не містить відомостей щодо ведення фінансового та бухгалтерського обліку на підприємстві, а тому він не може відповідати за вказані правопорушення.
Однак, копії контракту позивач суду не надав.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року було задоволено позов Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області Державної контрольно-ревізійної служби України до ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» про зобов'язання підприємства виконати вимоги про усунення порушення виявлених ревізією. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2010 року, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України, постанову окружного суду скасовано та у задоволенні позову відмовлено (а.с.62-66).
Позивач стверджує, що вказаною постановою суду підтверджено його невинуватість у вчиненні правопорушення.
Однак, такі твердження позивача є помилковими, оскільки скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав лише на обрання невірного способу захисту позивачем свого права, судом не встановлено невинуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення (а.с.65).
Також у судовому засіданні представник позивача зсилається на існування аудиторського висновку, однак копії такого висновку позивачем та його представником до матеріалів справи не долучено.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку дотримано не було.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З огляду на не представлення позивачем та її представником доказів, які спростовують обставини, викладені в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, судом розцінюються не обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-2 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити в задоволенні адміністративного позову.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 11 КАС України, ст. ст. 164-2 280, 288, 289, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
В задоволенні позову директора ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» Керкера Віталія Борисовича до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області Державної контрольно-ревізійної служби України про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Постанова суду не оскаржується.
Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2015 року.
СуддяБабій О.М.