Справа № 337/2692/14-ц
№ п 2/317/91/2015
13 лютого 2014 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Мінгазова Р.В..,
при секретарі - Балковій Л.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - Кириченко Н.П., Степанової Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Садівничого товариства «Росинка», третя особа: Лукашівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, про визнання незаконними загальних зборів та зобов'язати вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який було уточнено в ході розгляду справи, до СТ «Росинка», третя особа: Лукашівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, про визнання незаконними загальних зборів та зобов'язати вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів від 23 жовтня 1987 року №299 відведені землі під колективні сади підприємствам міста Запоріжжя. Зокрема, із земель колгоспу ім. Шевченка для вказаних цілей Запорізькому заводу вогнетривких виробів відведено 5 га землі, в тому числі ділянки НОМЕР_1 площею 3.5 га ріллі, та ділянка НОМЕР_2 площею 1,5 га пасовищ. Це підтверджується доданим до позову рішенням виконавчого комітету з додатками, отриманими з Державного архіву Запорізької області, та копією Державного акту на право користування землею серії Б № 013550.
Як видно із планів землекористування, які є невід'ємною частиною зазначеного вище Державного акту серії Б № 013550. фактично було відведено під колективні сади дві різні індивідуально визначені земельні ділянки, які не межують між собою. Зокрема, ділянка 2 площею 1,5 га розташована в селі Придніпровське, а ділянка НОМЕР_1 площею 3,5 га ріллі в іншій частині Лукашевської сільської ради.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 2 грудня 1986 г. № 416 та затвердженого нею Типовою Статуту садового товариства було створено Садівниче товариство «Росинка» Запорізького заводу вогнетривких виробів на базі цих обох земельних ділянок, членом якого була, зокрема, і позивачка. Відповідно до Статуту кожному члену товариства була надана у користування земельна ділянка із складу земель, визначених розпорядженням Виконавчого комітету від 23 жовтня 1987 року. Із земель ділянки НОМЕР_2 площею 1,5 га позивачу в користування була надана земельна ділянка НОМЕР_3 площею 0,06 га. З моменту організації садового товариства і до цього часу відповідні земельні ділянки перебувають у фактичному користуванні фізичних осіб - членів садового товариства, якими сплачувались членські внески, визначені згідно рішень загальних збор ів садового товариства.
В 2009 році державними органами України, в тому числі і Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва приймалось кілька суперечливих рішень щодо необхідності перереєстрації фактично існуючих садових товариств або ж на підставі Закону України «Про кооперацію», або ж Закону України «Про об'єднання громадян». В зв'язку з діями окремих ініціативних груп СТ «Росинка» щодо відповідної перереєстрації, було вжито ряд дій, внаслідок яких фактично порушені права окремих членів товариства, в тому числі і права позивача.
02 травня 2013 року окремими членами Садівничого товариства «Росинка» було оформлено протокол № 3 загальних зборів, на підставі яких відбулась реєстрація змін до статутних документів товариства. Так, згідно зазначеного протоколу загальними зборами товариства було вирішено:
Внести зміни до Статуту садівничого товариства «Росинка», зареєстрованого управлінням юстиції Запорізького району Запорізької області, свідоцтво №22/99 від 21.12.1999 року, шляхом доповнення п. 1.1. словами наступного змісту: «для організації колективного саду на земельній ділянці, наданій в безстрокове користування Запорізькому вогнетривкому заводу рішенням Запорізького райвиконкому від 23.10.1987 р. №299 загальною площею 3,5 га в районі села Радянське з кількістю ділянок 65 розміром від 4,5 до 5,0 кв. метрів.»
Зареєструвати зміни до п. 1.1. Статуту садівничого товариства «Росинка», зареєстрованого управлінням юстиції Запорізького району Запорізької області, свідоцтво №22/99 від 21.12.1999 року, у порядку встановленому чинним законодавством У країни.
Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції 08.07.2013 року була проведена реєстрація СТ «Росинка» за організаційно-правовою формою 950 згідно КОПФГ на підставі Закону України «Про громадські об'єднання».
Однак, вказані реєстраційні дії проведені на підставі загальних зборів, що проведені за участі лише частини членів товариства, зокрема тих, які є володільцями земельних ділянок із складу ділянки НОМЕР_1 загальною площею 3,5 га. З іншого боку, не повідомлялись про дату, час та місце проведення загальних зборів товариства та не приймали участь в їхньому проведенні члени товариства, які є володільцями земельних ділянок із складу ділянки НОМЕР_2 загальною площею 1,5 га. Такі дії є порушенням прав членів товариства, визначених як Статутом Садового товариства «Росинка» Запорізького заводу вогнетривких виробів в редакції від 21.12.1999 року, чинним на час проведення загальних зборів, так і п. 19 Типового Статуту садового товариства, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 2 грудня 1986 г. N 416, відповідно до якого діяло товариство.
Згідно ст. 15 закону України «Про кооперацію» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення, що в даному випадку зроблено не було. Не дотримані вимоги Статуту товариства та ст. 8 Закону України «Про кооперацію» щодо порядку скликання загальних зборів, внаслідок чого вони проведені з очевидним порушенням прав на участь у зборах.
Зокрема на зборах не були присутні 23 особи (користувачі земельних ділянок із ділянки НОМЕР_1 площею 1,5 га), серед яких є і позивач ОСОБА_4
В результаті внесених змін з числа учасників СТ «Росинка» у протиправний спосіб вибули зазначені 23 особи, серед яких є і позивач.
Посилаючись на вищевикладене, та зазначаючи, що вибуття вказаних осіб з числа членів СТ «Росинка» позбавляє їх можливості реалізувати свої права на приватизацію земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні, позивачка ОСОБА_4 просила суд визнати недійсним рішення загальних зборів СТ «Росика» Запорізького заводу вогнетривких виробів, на підставі яких вчинено реєстраційні дії від 08.07.2013 року № 10851050005001055, зобов'язати СТ «Росинка» розглянути питання про приведення реєстраційних документів у відповідність до вимог чинного законодавства.
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Степанова Н.Г. та голова СТ «Росинка» Кириченко Н.П. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, про що надали письмові заперечення.
В наданих письмових запереченнях представники відповідача зазначили, що СТ «Росинка» було створено у 1988 року на підставі рішення загальних зборів товариства (протокол №2 від 04.04.1988р.), яке було затверджено на спільному засіданні адміністрації та профкому Запорізького заводу вогнетривів (протокол № 4 від 12.04.1988 року) та зареєстровано рішенням Запорізького райвиконкому від 14.04.1988 року № 107.
Згідно п. 1 Статуту робітники та службовці добровільно об'єднались для організації колективного саду на земельній ділянці, наданій в безстрокове користування Запорізькому заводу вогнетривів рішенням Запорізького райвиконкому від 23.10.1987 року М 299 загальною площею 3,5 га в районі села Радянське кількістю 65 ділянок розміром від 4,5 до 5,0 кв.м.
На загальних зборах членів СТ «Росинка» 02.05.2013 року (протокол № 3), яке оспорює ОСОБА_4, п.1.1. Статуту товариства було доповнено в попередньому абзаці словами, які були відсутні у редакції Статуту СТ «Росинка» від 21.12.1999 року. Вказане рішення загальних зборів відповідача про повернення до попередньої редакції п. 1 Статуту не може будь-яким чином вплинути на права позивачки ОСОБА_4
Це також підтверджується тим, що на підставі рішення Запорізького райвиконкому від 23.10.1987 року № 299 Запорізькому заводу вогнетривів у 1988 році було видано Державний акт на право користування земельною ділянкою серія Б № 013550 на земельну ділянку, площею 3,5 га в межах згідно з планом землекористування. У відповідності до плану вказана земельна ділянка відноситься до с. Радянського.
З моменту утворення СТ «Росинка» і до теперішнього часу товариство сплачує податок на землю за користування земельною ділянкою, площею 3,5 га, що підтверджується розрахунком, декларацією та квитанціями про сплату податку.
Таким чином, будь-якого відношення до земельної ділянки ОСОБА_4 у с. Придніпровському, відповідач - СТ «Росинка», розташоване у с. Радянське, не має.
У відповідності до п. п. 9, 10 Статуту СТ «Росинка» (в редакції от 04.04.1988 року) до членів товариства могли бути прийняті тільки працівники та пенсіонери вогнетривкого заводу на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету.
Згідно переліку працівників вогнетривного заводу, яким були виділені земельні ділянки в СТ «Росинка», під номером 20 вказана земельна ділянка площею 475 кв.м., надана працівниці заводу ОСОБА_6 На теперішній час вказана земельна ділянка належить ОСОБА_7
Позивачці ОСОБА_4, яка не мала ніякого відношення до Запорізького заводу вогнетривів», земельна ділянка НОМЕР_3 у СТ «Росинка» в с. Радянському ніколи не виділялась. В члени СТ «Росинка» вона загальними зборами не приймалась. Загальних зборів 29.04.1989 року, на яке вказує членська книжка ОСОБА_4, СТ «Росинка» не проводило, бо усі ділянки в ньому були розподілені Запорізьким заводом вогнетривів ще у 1988 році.
Виходячи з викладеного, на жодних загальних зборах СТ «Росинка» ОСОБА_4 не мала права бути присутньою, бо не мала для цього ніяких законних підстав.
В наданій позивачкою членській книжці стоять підписи не голови Садівничого товариства «Росинка» (на той час ОСОБА_8.) Згідно позову ОСОБА_4 отримала свою земельну ділянку у 1989 році. На той час у СТ «Росинка» власна печатка була відсутня. Усі членські книжки СТ «Росинка» затверджувались печаткою профспілкового комітету Запорізького заводу вогнетривів.
Крім підписів та печатки у членській книжці позивачки також відрізняються і розмір внесків, які сплачували члени СТ «Росинка». Від ОСОБА_4 будь-яких внесків СТ «Росинка» ніколи не отримувало.
Той факт, що рішення загальних зборів СТ «Росинка», розташованого у с. Радянському, будь-яким чином могло порушити право позивачки на приватизацію її земельної ділянки спростовується копією Державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_4 10.03.1995 року на земельну ділянку площею 0,062 га, розташовану у с. Придніпровському.
Таким чином, не зрозуміло, які права позивачки були порушені рішенням загальних зборів від 02.05.2013 року СТ «Росинка», розташованому у с. Радянському.
Більше того, власники земельних ділянок, наданих для колективного садівництва, розташованих у с. Придніпровське, створили у 2010 році Обслуговуючий садівничий кооператив «Лідія», ІК 37231441.
Посилаючись на вищевикладене, просили суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі у зв'язку тим, що ОСОБА_4 ніколи не була членом СТ «Росинка», тому будь-які рішення загальних зборів відповідача про внесення змін до його статуту не можуть порушувати її прав.
Третя особа - Лукашівська сільська рада Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 ЦК України органами управління товариства є загальні збори його учасників. Згідно ч.1, 2 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників.
Відповідно до ч. 1 ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З позовної заяви вбачається, що земельні ділянки НОМЕР_1 площею 3,5 га. та НОМЕР_2 площею 1,5 га. є землями СТ «Росинка», членом якого є позивачка ОСОБА_4, однак суд не може погодитись із вказаними доводами позивачки, оскільки вони не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, та навпаки спростовуються доказами наданими відповідачами в судовому засіданні.
Зокрема, як вбачається з державного акту на право користування землею серії Б № 013550 Запорізькому вогнетривкому заводу виділено в безстрокове користування земельна ділянка площею 3,5 га. для колективного саду (а.с. 80-81).
Згідно зі схемою до вказаного акту на право користування землею серії Б № 013550, земельні ділянка Запорізького вогнетривкого заводу площею 3,5 га. зазначена під НОМЕР_1, а земельна ділянка площею 1,5 га., в межах якої знаходиться наділ ОСОБА_4 значиться під НОМЕР_2, та перебуває в користуванні трудового колективу «Запоріжхімбудснабсбут». При цьому слід зазначити, що вказані земельні ділянки не межують між собою.
Доводи позивача, про те, що СТ «Росинка» створено на базі обох земельних ділянок, спростовується наданим статутом СТ «Росинка», де в п.1 зазначено, що працівники вогнетривкого заводу об'єднуються в СТ «Росинка» для організації колективного саду, на земельній ділянці, наданій в безстрокове користування, рішенням Запорізького райвиконкому від 23.10.87 р. № 229, загальною площею 3,5 га. (а.с. 84-96).
Доказів на спростування вказаних доводів позивач та його представник на надали.
Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, та проти цього не заперечував представник позивача, на теперішній час ОСОБА_4 реалізувала своє право на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні та отримала державний акт, а відтак в цій частині суд також не приймає до уваги доводи позивача.
Щодо доводів позивача, про те, що оскаржуване рішення СТ «Росинка» порушує права інших осіб, зокрема: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, то слід зазначені, що вказані особи не позбавлені права звернення до суду з захистом свого порушеного, невизначеного або оспорюваного права, оскільки позивачка або її представник не надали доказів, того, що вони є представниками вищевказаних осіб, суд також не приймає доводи позову в цій частині.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з його недоведеністю безпідставністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 16, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Садового товариства «Росинка», третя особа: Лукашівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, про визнання недійсними рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Мінгазов Р.В.