16.02.2015 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів :
ОСОБА_1 / головуючої/
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11кп/777/102/15 ( ЄРДР № 12014070000000046 від 02.03.2014) за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 на вирок Іршавського районного суду від 13.06.2014 щодо ОСОБА_6 .
Цим вироком :
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , неодружений, такий, що немає судимостей в силу ст. 89 КК України
визнаний винним за ч.2 ст. 286 КК України із призначенням покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавлення прав керування транспортними засобами строком на три роки.
Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили змінений на тримання під вартою, останній перебував під вартою з 13.06.2014 по 12.08.2014.
Когут визнаний винним у тому, що 02.03.2014 о 05 год. в порушення п. 1.3, 1.4, 1.5, 2.9 "а", 12.2, 12.3, 13.1 Правил дорожного руху, керуючи в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом НОМЕР_1 марки "ПЕЖО Партнер", рухаючись в напрямку села Вільхівка по автодорозі "Мукачево-Рогатин-Львів", вчинив наїзд на велосипедиста гр. ОСОБА_11 , яка рухалась по правому краю проїзної частини в попутньому напрямку. Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень, які були не сумісні з життям, остання померла .
В апеляційній скарзі обвинувачений і захисник просять вирок змінити в сторону помякшення покарання. Обгрунтовують тим, що обвинувачений молодий за віком, злочин вчинив з необережності, щиро розкаявся у вчиненому, вперше притягається до кримінальної відповідальності, як особа характеризується позитивно, відшкодував завдану шкоду. Вважають, що є підстави для призначення більш м'якого покарання, та із застосуванням ст. 75 КК України, беручи до уваги дані про особу винного, його поведінку до і після вчинення правопорушення, пом'якшуючих обставин.
В апеляційній скарзі потерпілий також просить пом'якшити покарання обвинуваченому, вважаючи, що його виправлення і перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства. Одночасно просить врахувати, що обвинувачений відшкодував матеріальні збитки, продовжує надавати допомогу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, заперечення прокурора проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг та виступ прокурора, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Доведеність вини, кваліфікація діяння за ч.2 ст. 286 КК України, апелянтами не оспорюється, тому відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок в межах вимог апеляційних скарг щодо призначеної міри покарання.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції покарання за ч.2 ст. 286 КК України ОСОБА_6 призначено з урахуванням вимог ст.65 КК України. Враховано, що особа вчинила злочин вперше, щиро розкаялася, характеризується позитивно, що потерпілому відшкодовано шкоду, тому суд першої інстанції призначив покарання в межах мінімального строку, передбаченого санкцією статті і правильно позбавив прав керування обвинуваченого, враховуючи досвід водія і вчинення ним правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги час і обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме, що Когут у ранішній час керував автомобілем, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, чим грубо порушив правила дорожнього руху; допустив неуважність, у зв'язку з чим не справився з керуванням, вчинивши наїзд на потерпілу, від чого остання відразу померла - судова колегія не приходить до переконання, що особі слід призначити більш м'яке покарання на підставі ст. 69 КК України.
Ті обставини, на які посилаються апелянти, а саме на позитивну характерстику особи, молодий вік, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, що відшкодував шкоду, та інші характеризуючі дані про особу, відсутність претензій потерпілого до обвинуваченого і його апеляційне прохання про звільнення від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, не знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину.
З урахуванням ступеня тяжкості скоєного та його наслідків, обставин, що обтяжують покарання, та вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, судова колегія не приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки не вбачає для цього підстав та вважає, що покарання призначене судом першої інстанції у виді позбавлення волі, є справедливим покаранням.
Керуючись ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд
вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.06.2014 щодо ОСОБА_6 - залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді: