Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
cуддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
розглянула 19 лютого 2015 року у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі апеляційну скаргу прокурора на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2014р., яким
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Зеленодольськ Дніпропетровської області, українець, гр. України, раніше судимий: 21.04.2005р. за ст.289 ч.2,75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік 6 місяці, 16.03.2006р. за ст.186 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 30.08.2011р. за ст.190 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі та звільнений УДО на не відбутий строк 4 місяця 25 днів
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.1 ст.187 КК України - до 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст.289 КК України - до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним в тому, що він 04.02.2014р. приблизно о 15-00год, будучи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в гостях у ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_1 , скориставшись тимчасовою відсутністю власника в кімнаті, маючи намір на таємне викрадання чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів зі столу викрав мобільний телефон «SONY-XPERIA-C1605» ІМЕ1 НОМЕР_1 вартістю 1319грн, заподіявши майнову шкоду ОСОБА_7 на вказану суму і з місця злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.
Повторно 07.02.2014р. в період з 05-00 до 06-00год ОСОБА_6 , знаходячись в гостях у ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_2 , скориставшись тимчасовою відсутністю мешканців квартири, з наміром на викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з карману брюк у сплячого в кімнаті ОСОБА_8 викрав гаманець з грошима в сумі 400грн, після чого місце злочину залишив, обернувши викрадене на свою користь.
25.02.2014р. приблизно о 15-00год ОСОБА_6 з умислом на напад з метою заволодіння чужим майном ОСОБА_9 , знаходячись в під'їзді будинку АДРЕСА_3 , з користю, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, схопив потерпілу ОСОБА_9 рукою за горло і наніс їй удар кулаком в обличчя, після чого зірвав з вух три золоті сережки вартістю 1200грн, зняв з пальців рук два золотих перстня вартістю по 1000грн. кожне та почав вимагати у останньої зняти с себе золотий перстень, погрожуючи відірвати його з пальцем потерпілої. ОСОБА_9 зняла з руки вказаий золотий перстень вартістю 1000грн і віддала його ОСОБА_6 , який втік з місця злочину, заподіявши ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 4200грн та тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя, синців обличчя, правого плеча, саден правої вушної раковини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.
10.03.2014р. приблизно о 21-00год ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з наміром на таємне незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом підбору ключа з гаража № НОМЕР_2 , розташованого поблизу м'ясного ринку по вул.Будівельній в м.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, таємно, повторно, заволодів автомобілем ВАЗ2101 2006р. випуску, білого кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , належний ОСОБА_10 , заподіявши майнової шкоди потерпілому ОСОБА_10 на суму 38050грн.
Повторно, 18.03.2014р. приблизно в 22-00год ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в гостях у ОСОБА_11 в квартирі АДРЕСА_4 , скориставшись тим, що власник квартири заснув, з наміром на викрадання чужого майна, шляхом вільного доступу таємно, умисне, з корисливих мотивів викрав мобільний телефон «Нокіа-800» ІМЕІ НОМЕР_4 вартістю 1500грн, який належить ОСОБА_11 , музичний центр «SONY MHCEX660.RU1» вартістю 1416грн і пральну машину «ELECTROLUX EWS1254EEU» вартістю 2499грн, які належать ОСОБА_12 , тим самим заподіявши майнову шкоду ОСОБА_11 на суму 1500грн. і ОСОБА_12 на загальну суму 3915грн. Після цього місце злочину залишив, обернувши викрадене на свою користь.
05.06.2014р. о 16-00год ОСОБА_6 , знаходячись в гаражі № НОМЕР_5 по вул.Садова у свого знайомого ОСОБА_13 в м.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, разом вживали спиртні напої. ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння з наміром на викрадення чужого майна, скориставшись тим, що власник гаражу ОСОБА_13 після вживання спиртних напоїв заснув, таємно, умисно, з користю шляхом вільного доступу викрав два шматки по 10 та 15 метрів мідного кабелю силового трьохфазного на суму 625грн, чотири радіатори із сварочного випрямувача на суму 100грн, та редуктор від мотоблоку вартістю 500грн. Після цього з місця злочину зник, завдавши матеріального збитку на загальну суму 1225грн. ОСОБА_13 .
Повторно, 20.06.2014р. приблизно о 18:00год ОСОБА_6 , знаходячись в гостях у ОСОБА_14 в квартирі АДРЕСА_5 , і маючи умисел на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з користю викрав телевізор марки «Самсунг» вартістю 3514,50грн, заподіявши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_15 на вказану суму. Після цього місце злочину залишив, обернувши викрадене на свою користь.
В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій, просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_6 за ст.185 ч.2 КК України покарання 2 роки позбавлення волі, за ст.187 ч.1 КК України - 4 роки позбавлення волі, за ст.289 ч.2 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В обґрунтування посилається на те, що при призначені покарання ОСОБА_6 за ст.289 ч. 2 КК України судом не вирішено питання про застосування чи не застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_6 , який заперечував проти збільшення строку покарання та не заперечував проти застосування конфіскації, вивчивши матеріали провадження, обговоривши аргументи апеляції, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій прокурором не оскаржуються, тому відповідно до вимог ст.404 КПК України законність та обґрунтованість вироку в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та кваліфікацію його дій, колегією суддів не виявлено.
Як вбачається з матеріалів провадження, судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 було здійснено на підставі положень ч.3 ст.349 КПК України.
Як вбачається з вироку, обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Санкція вказаної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Виходячи з приписів вказаної норми закону про кримінальну відповідальність, посилання на застосування або не застосування додаткового покарання у вироку є обов'язковим.
Однак, всупереч вказаним вимогам, суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_6 основне покарання за ч.2 ст.289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі та взагалі не зазначив, чи застосовується конфіскація майна чи ні, тому колегія суддів вважає, що в частині призначення покарання за ч.2 ст.289 КК України слід вирішити питання про застосування чи незастосування додаткової міри покарання.
Вирішуючи питання щодо додаткової міри покарання ОСОБА_6 , колегія суддів враховує дані про його особу, всі обставини скоєного та вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 за ч.2 ст.289 КК України покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
В решті, що стосується обґрунтованості призначеного обвинуваченому покарання, то колегія суддів вважає, що воно призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з належним врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_6 - раніше судимий, скоїв злочини в період не погашеної судимості, характеризується негативно, не зайнятий суспільно-корисною працею, вчинив злочини в стані алкогольного сп'яніння, в скоєному розкаявся.
Тому судова колегія вважає, що покарання, призначене судом першої інстанції ОСОБА_6 за вказані кримінальні правопорушення у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі є обґрунтованим та достатнім для його виправлення.
Керуючись ст.ст.404, 405, 408 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2014р. відносно ОСОБА_6 в частині призначення йому покарання за ч.2 ст.289 КК України скасувати.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.1 ст.187 КК України - до 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст.289 КК України - до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
В решті цей вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.
Судді апеляційного суду ОСОБА_1
Дніпропетровської області
ОСОБА_3
ОСОБА_2
справа № 11-кп/774/113/2015 Суддя 1 інстанції ОСОБА_16
категорія ст.185 ч.2, 289ч.2, 187ч.1 КК України Суддя-доповідач ОСОБА_1