Справа № 215/1382/14-кСуддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/100/К/15Суддя-доповідач ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 19 лютого 2015 року апеляційну скаргу прокурора та доповнення до неї на вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2014 року за № 12014040760000094, за яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черленівка
Новоселицького району Чернівецької області, українця, громадянина України,
з середньою технічною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню
дитину - ОСОБА_7 , 2006 р.н., не працюючого, раніше не судимого,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.
Згідно ст.ст. 75, 76 КК України обвинуваченого від відбування покарання звільнено з випробуванням строком на 1 рік, зобов'язавши його періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне проживання.
Відповідно до п. “в” ст. 1, ст. 9 Закону України “Про амністію у 2014 році” обвинуваченого звільнено від відбування призначеного судом покарання.
Речовий доказ - паспорт, виданий на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зберігається у ОСОБА_8 - залишено йому.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_9
обвинувачений ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі та доповненні до неї, прокурор не оскаржуючи висновок суду про визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за обставин, викладених у вироку, а також міру покарання, просить змінити вирок, зазначивши в резолютивній частині вироку про залишення без розгляду цивільного позову, заявленого прокурором в інтересах КЗ “Криворізька міська клінічна лікарня № 2” ДОР” до ОСОБА_6 у сумі 2848 гривень 86 копійок.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин.
27 грудня 2013 року близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_6 , знаходячись біля бару “Калєв” по вулиці Федоренка в Тернівському районі м. Кривого Рогу, зустрів незнайомого йому ОСОБА_10 , з яким, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка. Діючи цілеспрямовано, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_10 3-4 удари кулаком правої руки в обличчя, після чого - 2-3 удари дерев'яною палицею в область голови, від чого ОСОБА_10 впав на землю. Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_6 правою ногою наніс лежачому на землі ОСОБА_10 7-8 ударів по тулубу і ногах. В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді: уламкового перелому виличної кістки двохстороннього перелому нижньої щелепи в проекції 2, 3 зубів праворуч та суглобового виростку праворуч, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу та доповнення до неї прокурор зазначає, що в ході судового розгляду обвинуваченим повністю відшкодовано витрати лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого за заявленим прокурором цивільним позовом, та вказаний факт розцінено судом, як пом'якшуючу вину обвинуваченого обставину, відповідно до ст. 66 КК України. Проте при ухвалені судового рішення судом першої інстанції, в мотивувальній та резолютивній частині, не вирішено питання щодо долі заявленого прокурором цивільного позову в інтересах лікарні.
При апеляційному розгляді прокурор підтримав апеляційну скаргу та доповнення до неї, обвинувачений просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу та доповнення до неї учасниками судового провадження подані не були.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі та доповненні до неї доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора та доповнення до неї підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, та відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається, у разі визнання особи винуватою, рішення про цивільний позов.
Судом першої інстанції не були дотримані вимоги кримінального процесуального законодавства, та питання щодо заявленого прокурором цивільного позову в інтересах лікарні не було предметом розгляду.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_6 в ході судового розгляду кримінального провадження сплатив у повному обсязі кошти в розмірі 2850 гривень, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_10 (а.к.п. 118).
Таким чином, в задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах лікарні за заявою позивача, яка міститься у доповненні до апеляційної скарги, слід відмовити, а вирок суду першої інстанції в частині цивільного позову - змінити.
Порушень кримінального процесуального закону, які могли б слугувати підставою скасування вироку, перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора та доповнення до неї задовольнити частково, а вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року відносно ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову змінити.
Зазначити у резолютивній частині вироку, що в задоволені цивільного позову прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах Головного управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі КЗ “Криворізька міська клінічна лікарня № 2” ДОР” до ОСОБА_6 про відшкодуванні витрат на стаціонарне лікування слід відмовити.
В іншій частині вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.
На судові рішення першої та апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4