Провадження № 22-ц/774/80/15 Справа № 443/1292/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Гудим О. М. Доповідач - Куценко Т.Р.
Категорія 48
11 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ
11 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Куценко Т.Р.
суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі - Назаренко А.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2,
на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2014 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
ОСОБА_3 у липні 2012 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину спільного майна подружжя та просила виділити їй в натурі квартиру 2 в житловому будинку АДРЕСА_1, ? частину надвірних будівель які належать до квартири, стягнути з неї на користь відповідача грошову компенсацію в сумі 5236 грн., витрати на проведення експертизи та сплати судового збору, також виділити їй подаровані речі та речі індивідуального користування /а.с. 2-3, 90-91,103-104/.
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27.06.2014 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами (56/100 ідеальної частки) за адресою АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 визнано право власності на ? частину будинку (44/100 ідеальної частки). Поділено спільне сумісне майно подружжя в натурі за варіантом № 2 висновків судової будівельно-технічної експертизи від 25.06.2013 року. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 5236 грн. Вказано переобладнання які необхідно зробити сторонам у будинку. Вирішено питання щодо судових витрат /а.с. 118-121/.
Згідно з частиною 1 ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з пунктами 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховується також та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 16.11.1980 року зареєстрували шлюб, який було розірвано 09.03.2011 року /а.с. 4, 5/.
В період шлюбу сторони разом збудували житловий будинок АДРЕСА_1, також надвірні споруди та будівлі, який належить їм на праві спільної сумісної власності /а.с. 9, 10/.
Згідно технічного паспорту станом на 04.01.2010 року загальна площа будинку А-1 складає 73,7 кв. метри, житлова 36,4 кв. метри, допоміжні 26,2 кв. метри, також допоміжні будівлі та споруди /а.с. 6-8/.
Після уточнення позовних вимог позивач просить визнати за нею право власності на ? частку вищевказаного будинку з надвірними будівлями та спорудами (56/100 ідеальної частки) та виділити її в натурі за варіантом № 2 експертизи про розподіл домоволодіння, стягнути з неї компенсацію на користь відповідача.
За таких обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, та виділив їй квартиру № 2 площею 38,5 кв. метри, в житловому будинку А-1 : приміщення 1-3 (6,4 кв. метри) - передпокій, приміщення 1-4 (6,7 кв. метри) житлова кімната, приміщення 1-5 (5,6 кв. метри) - житлова кімната: разом 28,7 кв. метри - вартість 45103 грн. В прибудові літ. а-1 : приміщення 1-1 (4,3 кв. метри) - санвузол, приміщення 1-2 (5,5 кв. метри) - кухня; разом 9,8 кв. метри - вартість 16570 грн.
Також виділено надвірні будови та споруди, які належать до квартири № 2, а саме: ? частину літньої кухні літ «В-1» - 18832 грн., прибудова літ. в'-1 10815 грн., гараж літ. Б-1 - 19158 грн.; ? сараю літ. Г-1 - 4672 грн.; навіс літ. г'- 532 грн.; ? огорожа №1 - 10031,5 грн.; ? ворота № 2 - 2921,5 грн.; ? огорожа № 3 - 1401 грн.; ? хвіртка № 4 - 900 грн.; ? мостіння І - 8859 грн., загальна вартість 82976, 5 грн.
Водопровідну колонку та вбиральню залишити в загальному користуванні співвласників домоволодіння.
ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя виділено в натурі квартиру № 1 площею 35,2 кв. метри в житловому будинку літ. А-1 : приміщення 1-6 (8,0 кв. метри) - житлова кімната; приміщення 1-7 (16,1 кв. метри) - житлова кімната, разом 24,1 кв. метр, вартістю 37873 грн;
В прибудові літ. а'-1: приміщення І (11,1 кв. метри) - коридор - вартістю 12156 грн.;
Виділено в натурі надвірні будови та споруди, які належать до квартири №1, а саме ? частину літньої кухні літ «В-1» - 18832 грн., прибудова літ. в -1 9171 грн., ? сараю літ. Г-1 - 4854,5 грн.; прибудова літ. г - 3617 грн.; сарай літ. Д- 1867 грн.; ? огорожа №1 - 10031,5 грн.; ? ворота № 2 - 2921,5 грн.; ? огорожа № 3 - 1401 грн.; ? хвіртка № 4 - 900 грн.; ? мостіння І - 8859 грн., загальна вартість 62454,5 грн.
Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 5236 грн.
З урахуванням такого розподілу ОСОБА_3 необхідно зробити переобладнання в житловому будинку, а саме віконний проріз в прим. 1-1 переобладнати в дверний для входу в квартиру № 2; закласти дверний проріз між прим. 1-3 та 1-7; приміщення 1-4 обладнати під кухню.
ОСОБА_2 необхідно зробити наступні переобладнання: закласти дверний проріз між приміщеннями 1-1 та І; віконний проріз між приміщеннями І та 1-7 переобладнати в дверний; приміщення 1-6 обладнати під кухню.
Розподіл горищного приміщення житлового будинку літ. А-1 робити по лінії розподілу житлового будинку.
Статтею 152 ЖК України встановлено, що обов'язковою умовою проведення переобладнання і перепланування жилих будинків (квартир), що перебувають у приватній власності, є отримання дозволу на це виконавчого комітету відповідної місцевої ради депутатів.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням № 32 від 11.09.2013 року Прядівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області було узгоджено переобладнання і перепланування житлового будинку АДРЕСА_1 при поділі майна подружжя за вказаними у висновку варіантами /а.с. 184/.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що він після розлучення з позивачем, починаючи з березня 2011 року проживав у приміщенні літньої кухні, а позивач зі своєю матір'ю повністю займала житловий будинок, а у листопаді 2012 року позивач перейшла жити до будинку матері, а він після одруження у літку 2013 року вселився до будинку разом з новою дружиною, а тому вважає, що суд вирішив питання щодо розподілу майна не враховуючи його інтереси, то суд не може прийняти їх до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Щодо незгоди апелянта з тим, що суд першої інстанції постановляючи рішення відійшов від варіанту ідеального поділу часток 50/50, а головне, що при розподілу майна йому не виділено у власність гараж, то з ними також погодитися неможна, так як судом обрано найбільш прийнятний та найменше затратний варіант розподілу домоволодіння.
Відповідно до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий: Куценко Т.Р.
Судді: Волошин М.П.
Демченко Е.Л.