Справа № 192/35/15-к
Провадження № 1-кп/192/37/15
Іменем України
"19" лютого 2015 р. смт.Солоне
СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ в особі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальні провадження №12014040570000081, №12015040570000031 відносно
ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацевлаштованого, холостого, невійськовозобов”язаного, що мешкає по АДРЕСА_1 , де зареєстрований по АДРЕСА_2 , судимого Солонянським районним судом Дніпропетровської області:
1) 30.05.2011 року за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений 19.06.2013 року умовно-достроково строком на 11 місяців 7 днів;
2) 28.11.2014 року за ч.3 ст.185, 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,
1. 10 лютого 2014 року близько 22-ї години ОСОБА_4 , маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна з проникненням до житла та іншого приміщення, діючи повторно, із корисливих спонукань, виставивши віконне скло, проник усередину будинку ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав майно, належне останній:
- чавунний лист розміром 40х80 з кільцями, вартістю 240 грн.;
- 8 чавунних колосників на суму 180 грн.;
- алюмінієві: соковипарник, вартістю 320 грн., соковижималку, вартістю 120 грн., тазок, об”ємом 20 л, вартістю 180 грн., бідон, об”ємом 40 л, вартістю 360 грн.;
- настільну електроплиту, вартістю 220 грн.;
- настільну газову плиту, вартістю 620 грн.;
- ковдру із синтепону, вартістю 160 грн.;
- металеву наковальню вартістю 330 грн.;
- алюмінієву кришку, діаметром 80 см, вартістю 50 грн.;
- алюмінієву кришку, діаметром 40 см, вартістю 30 грн.;
- електропровід, довжиною 50 м, вартістю 7,60 грн. за метр на суму 380 грн.
Після крадіжки з будинку ОСОБА_4 , діючи з умислом на крадіжку чужого майна, підібравши ключ до замикаючого пристрою, проникнув усередину приміщення літньої кухні ОСОБА_6 , що знаходиться на подвір”ї жилого будинку, звідки таємно викрав її майно: алюмінієву каструлю, об”ємом 2 л, вартістю 60 грн., алюмінієву каструлю, об”ємом 3 л, вартістю 70 грн. та електропровід, довжиною 6 м на суму 45,60 грн.
У такий спосіб обвинувачений викрав майно потерпілої на загальну суму 3365,60 грн.
2. 10 лютого 2014 року близько 23-ї години 30 хвилин ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з подвір”я ОСОБА_6 у АДРЕСА_3 , з цегляної печі таємно викрав чавунний лист, розміром 40х80 см з кільцями, вартістю 240 грн., належний потерпілій, завдавши їй шкоди на вказану суму.
3. 25 червня 2014 року близько 01-ї години ночі ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, зайшов на подвір”я ОСОБА_7 у АДРЕСА_4 , де із загородки таємно викрав належну останньому вівцю породи “Курдючні”, віком 6 місяців, вартістю 1050 грн.
4. 25 червня 2014 року близько 15-ї години ОСОБА_4 , у лісосмузі біля сел.Новопокровка Солонянського району Дніпропетровської області, викопав та привласнив без передбаченого законом дозволу, тим самим незаконно придбав споряджений корпус гранати типу Ф-1, який відноситься до категорії вибухових речовин промислового виготовлення та придатний до здійснення вибуху, (споряджений вибуховою речовиною “тротил”, вагою 50-56 г). Того ж дня вказану вибухову речовину ОСОБА_4 переніс до себе додому на АДРЕСА_2 , та заховав в скляну банку у себе вдома, де зберігав без передбаченого законом дозволу до 18 грудня 2014 року, коли цю вибухову речовину було виявлено та вилучено міліцією при огляді домоволодіння ОСОБА_4 .
5. 20 липня 2014 року близько 23-ї години ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з неохоронюваного критого току корівника по АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу, таємно викрав електродвигун потужністю 1,5 Квт, 1450 об/хв., вартістю 1080 грн., який демонтував з очищувача вороху самопередвижного, який належитьть СФГ “Алекс”, чим завдав господарству шкоди на вказану суму.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в пред”явленному йому обвинуваченні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив вказані обставини скоєних ним злочинів.
Пояснив, що в інкримінований період часу він не працював та вчиняв крадіжки, щоб здобути харчі або кошти на прожиття.
Він вчинив 4 крадіжки у мешканців села Радянське та Павлівки. Проникав у будинок ОСОБА_6 , звідки викрав 2 плити, посуд з алюмінію, з печі - чавунний лист та колосники; зірвав замок, проникнув у літню кухню, звідки викрав 2 алюмінієві каструлі та електропровід. Провід він демонтував у будинку та літній кухні, попередньо відключивши живлення струму елекртромережі на лічильнику.
25 червня 2014 року він викрав з огорожі на подвір”ї ОСОБА_7 в с.Павлівка молоду вівцю, яку на вірьовці привів до себе додому, а пізніше продав.
В кінці червня 2014 року у лісопосадці біля сел.Новопокровка він викопав з землі гранату, яку приніс до себе додому. Вдома він замотав її у пакет та заховав у скляній банці. Усвідомлював, що речовина, яку він витрусив з гранати, є вибухівкою: тротилом. Дозволу на придбання та зберігання вибухівки йому ніхто не надавав. 18 грудня 2014 року міліція при огляді його житла з його дозволу у присутності понятих виявила та вилучила у нього вибухівку.
20 липня 2014 року увечері він з критого току фермерського господарства у селі Павлівка Солонянського району Дніпропетровської області викрав електродвигун, який демонтував з сільськогосподарської машини. Двигун пізніше продав.
Крім показань обвинуваченого, його вина підтверджується й іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З протоколу огляду жилого будинку ОСОБА_4 від 18.12.2014 року убачається, що в його житлі по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено скляну банку з поліетиленовим згортком у якому знаходиться металевий предмет бочкоподібної форми з зубчатою поверхнею. Зовні вказаний предмет схожий на корпус ручної гранати, довжиною близько 10 см, діаметром 6 см, який, згідно висновку експерта-вибухотехніка від 21.01.2014 року за №70/2, являється спорядженим корпусом гранати типу Ф-1., який відноситься до категорії вибухових речовин промислового виготовлення. Корпуси ручних осколкових гранат Ф-1“ споряджаються насипним зарядом вибухової речовини “тротил”, маса якої складає 50-56 г.
При огляді місця події слідчим на поверхні скляної банки, в якій знаходилася граната, було виявлено сліди пальців рук людини, які були вилучені з місця події та за постановою слідчого були передані на експертне дослідження експерту-криміналісту.
Із висновку дактилоскопічної експертизи № 16-01-6 убачається, що два сліди пальців руки, вилучені з поверхні скляної банки 18.12.2014 року у будинку АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_4 , залишені вказівним та середнім пальцем правої руки ОСОБА_4 .
Оскільки решта обставин справи ніким не оспорюється, суд, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, ухвалив визнати недоцільним дослідження інших доказів.
Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 :
- в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), скоєному повторно, його діяння кваліфікуються за ч.2 ст.185 КК України;
- в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), скоєному повторно, поєднаному з проникненням у житло та інше приміщення, його діяння кваліфікуються за ч.3 ст.185 КК України;
- в придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, його діяння кваліфікуються за ч.1 ст.263 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності громадян, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.
Обставини справи, які пом”якшують покарання: обвинувачений повністю визнав свою вину, своїми показаннями сприяв встановленню істини у справі, що свідчить про його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 та ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі. Призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України, суд уважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів: по даній справі і за які обвинувачений засуджений вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28.11.2014 року, суд вважає за доцільне застосувати принцип часткового складання покарань.
Вирішуючи питання розподілу процесуальних витрат, суд приходить до наступного.
Згідно ч.2 ст.15 Закону України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року та п.11 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою КМУ від 01.07.1996 року, проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України на відповідний рік на проведення судових експертиз.
Суд встановив, що під час досудового розслідування екпертами бюджетної установи: НДЕКЦ ГУ МВС України в Дніпропетровській області проведено вибухотехнічну та дактилоскопічну експертизи.
Оскільки проведення експертиз здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам із Державного бюджету України, підстав для стягнення з обвинуваченого витрат на проведення експертизи суд не убачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі:
- за ч.2 ст.185 КК України - строком на 1 (один) рік;
- за ч.3 ст.185 КК України - строком на 3 роки 6 місяців;
- за ч.1 ст.263 КК України - строком на 3 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднати невідбуте покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28.11.2014 року, остаточно за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 9 місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 28 листопада 2014 року.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення, а ОСОБА_4 - у той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
Головуючий