Справа № 192/2893/14
Провадження № 1-кп/192/28/15
Іменем України
"19" лютого 2015 р.смт.Солоне
в особі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12014040570000904, внесеного до ЄРДР 29.11.2014 року, 12.12.2014 року, відносно
ОСОБА_7 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Пенькове Каргапільського району Курганської області, Росія, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, одруженого, що зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_1 , несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 у стані алкогольного сп”яніння 23 листопада 2014 року близько 10-ї години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з подвір'я ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , демонтував металевим предметом та таємно викрав 3 металеві перемички з вікон будинку: одну - довжиною 2,3 м та дві - довжиною по 3,75 м, загальною вартістю 872,2 гривень, що належать останньому, завдавши потерпілому шкоди на вказану суму.
У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив вказані обставини скоєного ним злочину.
Пояснив, що 23 листопада 2014 року, він, з метою викрадення металевих виробів, на велосипеді приїхав у двір по АДРЕСА_2 ”ївка. Він знав, що у будинку ніхто не проживає. Він зняв 3 металеві перемички з вікон, виніс їх за межі подвір”я потерпілого, та приховав їх в безхазяйному будинку. Пізніше викрадені з перемички продав скупникам металобрухту. Він намагався відшкодувати вартість викраденого потерпілому, приходив до нього, пропонував відремонтувати вікна, але потерпілий відмовлявся.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що в один з днів наприкінці листопада 2014 року він повертався додому з роботи і вирішив заїхати до будинку, де раніше проживала його покійна мати. Дім пустував, тому він періодично навідувався туди. У дворі він побачив, що з вікон будинку зникло 3 металеві перемички та інше майно. Він одразу ж він зателефонував до міліції та повідомив про те, що трапилось. Поїхав до місцевого скупника металобрухту, який повідомив йому, що на днях схожі за описом перемички йому здав ОСОБА_5 .
Оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю, сумніву в істинності та добровільності його позиції немає, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд, з урахуванням думки учасників судового розгляду, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, вважає недоцільним дослідження інших доказів.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується уперше, за місцем проживання характеризується задовільно, обставини справи, які пом'якшують покарання: обвинувачений повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, що свідчить про щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп”яніння.
Оскільки ОСОБА_5 не працює та не має офіційного доходу, призначення йому покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу буде недоцільним та не відповідатиме й ступеню тяжкості злочину, обставинам справи. Покарання обвинуваченому повинно бути призначене у виді громадських робіт у межах санкції ч.1 ст.185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 180 (сто вісімдесят) годин.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
Головуючий