Справа 206/772/15-ц
Провадження 2-о/206/125/15
"18" лютого 2015 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого, судді Сухорукова А.О.,
народні засідателі: Чернишова Л.М.,
Горленко О.П.,
при секретарі Сядро Г.Г.,
за участю прокурора Спесивцев А.В.,
за участю адвоката ОСОБА_2,
представника заявника, лікаря-психіатра ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні у м.Дніпропетровську цивільну справу окремого провадження за заявою Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної Ради, заінтересована особа - ОСОБА_4, про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку,
16.02.2015 року заявник звернувся до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_4, 1991р.н., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що 14.02.2015 р. о 11 год. 39 хв. ОСОБА_4 був госпіталізований до психіатричного стаціонару.
За думкою комісії лікарів, хворий є небезпечним та представляє реальну загрозу для безпеки оточуючих, лікування можливе лише у стаціонарних умовах.
ОСОБА_4 письмової поінформованої згоди на госпіталізацію до КЗ «ДКПЛ» ДОР не давала, що стало підставою для звернення до суду із даною заявою.
У судовому засіданні представник заявника не підтримала заяву, пояснила, що на момент госпіталізації були підстави для госпіталізації, оскільки він з'їв 20 таблеток, оцінили, як спробу самогубства, але на сьогоднішній день підстави для примусової госпіталізації відсутні. Не має медичних показників, він не хворий. Він намагався таким чином по виховувати батьків, прокурор та адвокат - заперечували проти задоволення, заінтересована особа заперечував проти госпіталізації, пояснив, що мати йому не дала гроші і він вирішив її таким чином проучити. Не намагався покінчити з життям, навіть про таке не думав.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника, заінтересованої особи, думку прокурора, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.
В силу ст.14 Закону України від 22.02.2000р. № 1489-ІІІ «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, потребує подальшого лікування в умовах психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
У судовому засіданні було встановлено, що 14.02.2015 р. о 11 год. 39 хв. ОСОБА_4 був госпіталізований до КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної Ради за направленням лікаря-психіатра Малишко лікарні МКЛ № 14
При обстеженні його психічного стану в КЗ «ДКПЛ» ДОР комісія лікарів виявила, що хворий не спить. 12.02.15 р. з'їв 20 таб. гипотензивних препаратів, за те, що йому не дали 70 грн.
ОСОБА_4 було поставлено попередній діагноз - розлад адаптації з порушенням емоцій та поведінки.
Представник психіатричного закладу не підтримала обставини викладені в заяві, щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначила, що він не потребує лікування, у нього відсутні медичні показники.
Крім того, в судовому засіданні заінтересована особа пояснив, що не несе небезпеку для себе і оточуючих. В момент надання пояснень, ОСОБА_4 не виявляв явної неадекватності, поводив себе спокійно, чітко висловлював свою думку.
В судовому засіданні не підтвердилася та обставина, що ОСОБА_4 несе небезпеку для себе і оточуючих, безпорадний і не здатний самостійно задовольнити основні свої життєві потреби.
Таким чином, суд вважає, що вимоги заявника є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки передбачених ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» підстав для його примусової госпіталізації не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 14, 16 Закону України від 22.02.2000 р. № 1489-ІІІ «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57 - 60, 130, 208, 209, 212 - 215, 218, 279-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви про госпіталізацію ОСОБА_4 до Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної Ради для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий, суддя: А.О. Сухоруков
Народні засідателі: Л.М. Чернишова
О.П. Горленко