Міжгірський районний суд Закарпатської області
Справа № 302/391/14-ц
2/302/7/15
Номер рядка звіту 4
(повне)
12.02.2015 р. смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в
особі головуючого судді Гайдур А. Ю
при секретарі Царь О.В.,
з участю : позивача - відповідача ОСОБА_1,
представника позивача - відповідача ОСОБА_2,
відповідача - позивача ОСОБА_3,
представника відповідача - позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт. Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про виділення 2/3 частки майна у спільній частковій власності, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділення у власність приміщень першого поверху адмінкорпусу (Літ. А) та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 32, 72 кв.м. за відхилення від ідеальних часток,-
27 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищеуказаним позовом. Заяву обґрунтовував тим, що йому належить 2/3 частки приміщення адмінкорпусу та тарного складу на праві спільної часткової власності, а відповідачеві ОСОБА_3 - 1/3 частка.
Посилаючись на норми цивільного законодавства і що ОСОБА_3 без будь-яких угод з ним зайняв увесь перший поверх адмінкорпусу порушуючи його права як співвласника, який має більшу частку і не компенсовує йому за це ніяких коштів просив виділити йому в натурі 2/3 частки майна.
15.04.2014 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 подав суду зустрічний позов про виділення йому у власність в натурі вбудовані приміщення першого поверху адмінкорпусу ( літ. А) та стягненні з нього на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 32, 72 кв.м. за відхилення від ідеальних часток. Заяву мотивував тим, що приміщенням першого поверху адмінкорпусу він за усною згодою ОСОБА_1 користується вже п'ятнадцять років, а останній використовує весь другий поверх цього приміщення. Останні роки він на першому поверсі облаштував весільний зал. Посилаючись на неможливість та недоцільність реального поділу приміщення адмінкорпусу та тарного складу і що відхилення від ідеальних часток сторін у справі є незначним, в саме на 32,72 кв.м., то просив виділити йому у власність вбудовані приміщення першого поверху адмінкорпусу (літ. А) та стягнути з нього компенсацію вартості 32,72 кв.м. за відхилення від ідеальних часток на користь ОСОБА_1
Зустрічний позов ОСОБА_3 15.04.2014 р. об'єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1.
В ході судового розгляду позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 22.01.2015 р. подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме у зв'язку з висновками судової будівельно-технічної експертизи просив провести реальний розподіл будівель - адмінкорпусу (літ. А) та тарного складу (літ Б) згідно якого ОСОБА_1 виділити другий поверх будівлі адмінкорпусу (літ. А) та тарний склад (літ. Б), а йому виділити перший поверх будівлі адмінкорпусу (літ. А). Крім цього просив припинити право спільної власності ОСОБА_1 щодо першого поверху будівлі адмінкорпусу (літ. А) та стягнути з нього на користь ОСОБА_6 компенсацію вартості припиненого права на частку в спільному майні в розмірі 117 865 грн. та стягнути зі ОСОБА_1 на його користь судові витрати.
В суді позивач та його представник за первісним позовом свій позов підтримали повністю, вимоги зустрічного позову заперечили.
Відповідач та його представник за первісним позовом вимоги первісного позову заперечили, зустрічний позов (уточнений) просили задовольнити.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши висновки судової будівельно-технічної експертизи і оцінивши таку в сукупності з іншими матеріалами в справі суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з ч.1, 3 ст. 358 цього Кодексу право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ст. 365 цього Кодексу право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Згідно з ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як убачається із встановлених судом обставин справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за усної домовленості та згоди між собою біля п'ятнадцяти років користуються двохповерховою будівлею адмінкорпусу під літ. А, а саме: ОСОБА_3 займає перший поверх, а ОСОБА_1 - другий поверх вказаної будівлі, а також спільно використовують приміщення тарного складу (будівля під літ. Б). Вказані будівлі знаходяться за адресою : АДРЕСА_1
21.04.2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме на ці приміщення на праві приватної спільної часткової власності, зокрема ОСОБА_1 на 2/3 частки, а ОСОБА_3 на 1/3 частку.
Загальна площа цих приміщень складає 1027,6 кв.м.
У 2010 році ОСОБА_3 на першому поверсі адмінкорпусу (літ. А), який він до того використовував, облаштував під весільний зал . Ніяких заперечень з приводу такого користування з боку ОСОБА_1 до кінця 2013 року не було, а в кінці 2013 р. останній став пред'являти претензії до ОСОБА_3 з приводу користування його часткою в спільному майні.
Суд констатує, що ОСОБА_1 фактично використовує другий поверх будівлі адмінкорпусу (літ. А), який теж облаштований під весільний зал.
Приміщення тарного складу сторони фактично не використовують.
Оскільки між сторонами виник спір з приводу користування своїми частками у спільній частковій власності і такі звернулися з позовами до суду про виділення їм їхніх часток в натурі, то суд за клопотанням спочатку позивача ОСОБА_1, а потім ОСОБА_3 була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс-Закарпаття». Сторони погодилися з проведенням даним підприємством зазначеної експертизи та поставленими для вирішення питаннями.
Відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи реальний розподіл будівлі адмінкорпусу під літ. А. можливий тільки відповідно до фактичного її використання у відповідності до діючих ДБН. Експертиза надала для вирішення три можливі варіанти розподілу, а саме:
- Варіант -І : експертом пропонується будівлю - А розділити між співвласниками у відповідності до фактичного користування , а будівлю - Б (тарний склад) надати другому співвласнику частка якого становить 2/3 ( ОСОБА_1.). При даному варіанті реального розподілу будівлі «А» та «Б» ОСОБА_3 має виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію - 117 865 грн.
- Варіант - ІІ : експертом пропонується будівлю - А та будівлю - Б розділити між співвласниками у відповідності до фактичного користування. При даному варіанті розподілу ОСОБА_3 має виплатити в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію - 551091,2 грн.
- Варіант - ІІІ : експертом пропонується будівлю - А розділити між співвласниками у відповідності до фактичного використання , а будівлю - Б розділити між співвласниками у відповідності до 1/3 та 2/3 часток. При даному варіанті реального розподілу будівлі «А» та «Б» ОСОБА_3 має виплатити в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію - 262 361, 6 грн.
Позивач за первісним позовом та його представник з висновками експертизи щодо реального розподілу будівель «А» та «Б» не згідні, однак жодних дій не вчинили, щодо проведення повторної експертизи чи додаткової.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_3 погоджується із першим варіантом розподілу будівлі - А та надання будівлі -Б ОСОБА_1 який запропонував експерт та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 в розмірі 117 865 грн.
Перевіривши та оцінивши висновки експертизи, пояснення сторін та надані докази суд приходить до висновку, що справедливим, об'єктивним і законним розподіл нежилих приміщень між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до їх часток буде варіант - ІІІ, за яким, перший поверх адмінкорпусу (літ. А) відповідно до його фактичного використання слід виділити ОСОБА_3, а другий поверх цієї будівлі - ОСОБА_1; будівлю тарного складу під літ. Б розділити між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у відповідності до їх часток : 1/3 та 2/3 частки, що становить 54 кв.м. - ОСОБА_3 та 108, 7 кв. м. - ОСОБА_1 Крім того при даному варіанті ОСОБА_3 має виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 262 361,6 грн. за відхилення від ідеальних часток.
Розподіл приміщення тарного складу здійснено у відповідності до плану, який зазначено в Додатку -І до висновків судової будівельно-технічної експертизи.
З огляду на вищевстановлене суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають до частково задоволення.
Вимоги зустрічного позову (уточнені) ОСОБА_3 підлягають теж до часткового задоволення, оскільки підтверджені належними доказами.
Зокрема задоволенню підлягають вимоги ОСОБА_3 щодо припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 щодо першого поверху будівлі адмінкорпусу у зв'язку з його реальним розподілом та стягнення судових витрат понесених на правову допомогу адвоката , оскільки такі є обгрунтовно доведеними, а також виділення ОСОБА_3 першого поверху будівлі адмінкорпусу ( літ. А).
Інші вимоги щодо стягнення розміру компенсації із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в сумі 117 865 грн. та витрати на проведення експертизи не підлягають до задоволення в тій частині, що зокрема із ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_1 більший розмір компенсації - 262 367, 60 грн. і не стягувати із ОСОБА_1 витрати за проведену експертизу оскільки в матеріалах справи відсутній доказ, що підтверджує оплату грошових коштів за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Оскільки позивач ОСОБА_1 та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 при подачі позовних заяв до суду сплатили судовий збір не в повному обсязі, то з таких відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України слід стягнути недоплачений судовий збір відповідно в розмірі 3154 грн. + 3410,40 грн.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу адвоката.
Керуючись ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 в натурі 2/3 частки майна у спільній частковій власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: виділити другий поверх адмінкорпусу будівлі -А та будівлі -Б площею 108, 7 кв.м. відповідно до Додатку - І плану реального розподілу приміщення тарного складу (будівля - Б).
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволити частково.
Виділити ОСОБА_3 в рахунок належної йому 1/3 ідеальної частки та у відповідності до фактичного користування - перший поверх будівлі адмінкорпусу (літ. А) та виділити 54, 3 кв.м будівлі - Б приміщення тарного складу відповідно до Додатку - І будівлі - Б приміщення тарного складу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості припиненого права на частку в спільному майні в розмірі 262 361 (двісті шістдесят дві тисячі тристо шістдесят одна) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на загальну суму 6 341 (шість тисяч тристо сорок одна) грн. 29 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 у доход держави недоплачений судовий збір в розмірі 3154 (три тисячі сто п'ятдесят чотири) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави недоплачений судовий збір в розмірі 3410 (три тисячі чотиристо десять) грн. 40 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.
Суддя: А. Ю. Гайдур