242/271/15-а
2а/242/21/15
Іменем України
м. Селидове 19 лютого 2015 року
Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючий - суддя Моцний О.С., при секретарі Нарижній О.Г., за участі прокурора Яворської Г.В., представника неповнолітнього ОСОБА_1, представника відповідача Шашкова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом Селидівської міжрайонної прокуратури, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, до відділу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове про зобов'язання виплатити одноразову допомогу
Селидівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначив, що прокуратури надійшла скарга представника неповнолітнього ОСОБА_1 щодо відмови посадових осіб відділу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове призначити та виплати одноразову допомогу в розмірі не менше п'ятирічної заробітної плати потерпілого ОСОБА_4, оскільки посадові особи вважають, що неповнолітній ОСОБА_3 не є членом сім'ї потерпілого. Вважає дану відмову незаконною та необґрунтованою. На підставі цього просить визнати бездіяльність відділу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове протиправною та зобов'язати відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове виплатити неповнолітньому ОСОБА_3 суму одноразової допомоги в розмірі не менше за п'ятирічну заробітну плату потерпілого ОСОБА_4 відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Прокурор в судовому засіданні підтримала позовну заяву та просила її задовольнити.
Представник неповнолітнього в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.
Представник відповідача, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не менше за п'ятирічну заробітну плату потерпілого, а неповнолітній ОСОБА_3 не є членом сім'ї загиблого, оскільки мешкав окремо в с. Цукурине у бабусі, а тому не має права на отримання даної допомоги. Просить відмовити у задоволенні позову.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що неповнолітній ОСОБА_3 постійно проживав з нею та загиблим, має статус сина загиблого шахтаря. Зараз вона є його опікуном, він навчається у Дніпропетровську та на вихідні приїжджає до неї. просить задовольнити позов.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено та не оспорюються сторонами, що неповнолітній ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4, що підтверджене свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданого 13 червня 1997 року Цукуринської селищною радою м. Селидове Донецької області.
Відповідно до Акту № 5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 29 квітня 2014 року ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання трудових обов'язків у третю зміну на ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».
Згідно ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Відповідно до ч. 7 ст. 28 вказаного Закону у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Рішенням Селидівського міського суду від 11 липня 2014 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та при ухваленні даного рішення було встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 проживав зі своїм батьком - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли з ними спільно не проживає.
На підставі викладеного, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що неповнолітній ОСОБА_3 не є членом сім'ї загиблого, оскільки такий висновок відповідача не ґрунтується на положеннях закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
За результатом розгляду справи, суд дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, приходить до висновку про обґрунтованість, законність заявлених позовних вимог та можливість їх задоволення, з застосуванням механізму захисту порушених прав, передбаченого ст. 162 КАС України, оскільки відповідач порушив право неповнолітнього ОСОБА_3 на отримання одноразової допомоги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Селидівської міжрайонної прокуратури, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, до відділу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове про зобов'язання виплатити одноразову допомогу - задовольнити.
Визнати протиправною бездітність відділу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове щодо невиплати одноразової допомоги неповнолітньому ОСОБА_3 в розмірі не меншому за п'ятирічну заробітну плату потерпілого ОСОБА_4
Зобов'язати відділ Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове виплатити одноразову допомогу неповнолітньому ОСОБА_3 в розмірі не меншому за п'ятирічну заробітну плату потерпілого ОСОБА_4 відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя