Справа № 182/5/15-к
Провадження № 1-кп/0182/76/2015
17.02.2015 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження № 12014040340004525 стосовно:
· ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя, Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , гр.. України, українця, одруженого,має на утриманні доньку 2003року народження, працюючого, відповідно до ст.. 89 КК України раніше не судимого
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України -
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
Обвинувачений ОСОБА_3 ,, 05.11.2014 року, приблизно о 13.00. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля приміщення магазину «Гастроном», по вул.. Кріпака 4 в м. Нікополі , дніпропетровської області, в ході сварки з ОСОБА_7 , яка виникла на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, з ціллю заподіяння тілесних ушкоджень, не маючи наміру на заподіяння смерті, ножем який носив при собі для самооборони, наніс три удари в область живота ОСОБА_7 , чим спричинив останньому згідно висновку судово -медичної експертизи №746 від 15.12.2014 року тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа, правостороннього пневмотораксу, проникаючого колото -різаного поранення передньої черевної стінки зліва з ушкодженням печінки , внутрішньої черевної кровотечі, різаної рани 3-го пальця лівої кисті, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
До даного висновку суд прийшов аналізуючи наступні докази по справі.
В судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю і суду пояснив , що дійсно 05.11.2014 року, приблизно між 12.00. та 13.00., біля гастроному зустрів знайомих серед яких був також потерпілий. Випили горілки. Потім ще вирішили випити. Ніж був у нього в барсетці, він ним в той день різав ковбасу . Потім стався конфлікт на грунті непорозуміння в компанії. Розгорілась сварка , а потім бійка під час якої вихватив ножа та ударив ним потерпілого декілька раз. Це сталося тому що був пяний.і він і потерпілий. Потім потерпілого забрали в лікарню , а його в міліцію. З потерпілим помирився і відшкодував збитки добровільно кається в скоєному і просить не позбавляти волі тому, що працює, має сімю і хоче піклуватися про доньку.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив , що дійсно 05.11.2014 року. випивав в одній компанії з обвинуваченим. Спочатку все було добре , а потім почалась сварка між тими кого призивали АТО та тими кого не призивали. Сварка переросла в бійку. Став розбороняти і отримав три удари ножем. Ніяких претензій до обвинуваченого не має і просить не позбавляти волі обвинуваченого , обрати йому покарання з випробувальним терміном.
Враховуючи, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування діяннях, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, і у суду відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються , крім тих, що характеризують особу обвинуваченого.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, встановлених по справі всіх пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином. Стосовно відомостей про особу обвинуваченого, то зокрема, як встановлено у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до ст.. 89 КК України є не судимим , за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, сімю, на утриманні має малолітню доньку , працює ,на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
До обставини, що пом'якшують покарання, слід віднести визнання вини і щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого , відповідно ст. 67 КК України, суд відносить перебування в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 має бути обрано в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії з застосуванням ст.. 75, 76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 - визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання згідно санкції даної статті у вигляді 5 років позбавлення волі .
На підставі ст.. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі ст.. 76 ч.1 п.п.2.)3) зобов'язати засуджену в період випробувального терміну не залишати межі держави без дозволу кримінально виконавчої інспекції та повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання продовжити до вступу вироку у законну силу, після чого скасувати.
Цивільні позови не заявлено.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Головуючий :