04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" лютого 2015 р. Справа№ 910/18116/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились;
від відповідача-1 - не з'явились;
від відповідача-2 - не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року
у справі № 910/18116/14 (суддя Якименко М.М.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Артем-Банк", м. Київ
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна", м. Київ
2) спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ
про стягнення 83 099,87 грн., -
У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство "Артем-Банк" подало до господарського суду міста Києва позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна", спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 1 974 912,46 грн.
28.10.2014 року, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, від позивача до канцелярії суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за Договором поставки № А190104214/7063 від 01.04.2012 року на загальну суму 83 099,87 грн., яка складається з заборгованості за основним платежем у розмірі 77889,47 грн., 3% річних у розмірі 512,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 992,49 грн., пені в розмірі 3705,66 грн., судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в розмірі 1 827,00 грн. Крім того, позивач просив суд повернути сплачений ним судовий збір у розмірі 39 498,25 грн. у зв'язку з поданням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Вказану заяву прийнято судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року провадження у справі № 910/18116/14 припинено на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Суд вирішив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НОВУС УКРАЇНА" на користь публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" судовий збір у розмірі 19 749 грн. 13 коп., стягнути з спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" судовий збір у розмірі 19 749 грн. 13 коп.
Вказана ухвала місцевого суду мотивована сплатою відповідачем-1 заборгованості, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі ст. п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Щодо розподілу судових витрат суд зазначив, що оскільки позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог після часткового погашення заборгованості відповідачем-1, то заява позивача безпосередньо пов'язана з частковим задоволенням позову відповідачем після подання позову, а тому судовий збір у розмірі 39 498,25 грн. підлягає стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частинах, а саме по 19 749,13 грн. відповідно.
Не погодившись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" 26.11.2014 року подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі №910/18116/14 в частині стягнення судового збору і прийняти нове рішення, яким стягнути з Спільного Українсько-Німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач-2) судовий збір у розмірі 39 498,25 грн. на користь публічного акціонерного товариства «Артем-Банк».
Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-2, оскільки останнім не було повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» про укладення між позивачем та відповідачем-2 договору про факторингове обслуговування №17/13 від 27.09.2013 року, отже всі оплати здійснювалися на рахунок відповідача-2 з дотриманням умов договору поставки №А1901014104 від 01.01.2014 року. Таким чином, судовий збір у справі підлягає стягненню з відповідача-2 у сумі 39 498,25 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 28.11.2014 року у справі №910/18116/14 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.
17.12.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" повторно подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі № 910/18116/14 і прийняти нове рішення, яким стягнути з спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір у розмірі 39 498,25 грн. на користь публічного акціонерного товариства "Артем-Банк".
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" по справі №910/18116/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.
До апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі №910/18116/14.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшла висновку про те, що клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі №910/18116/14 є таким, що підлягає задоволенню, а матеріали апеляційної скарги є достатніми для прийняття її до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі № 910/18116/14 задоволено, відновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі № 910/18116/14 до провадження у складі колегії суддів: Агрикова О.В. (головуюча), судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи №910/10128/14 на 30.12.2014 року.
16.12.2014 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 року про повернення апеляційної скарги без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі №910/18116/14 апеляційне провадження за розглядом апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі №910/18116/14 зупинено до повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.
05.02.2015 року від Вищого господарського суду України надійшли матеріали справи №910/18116/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна", 2) спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 1 974 912, 46 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 року поновлено провадження у справі №910/18116/14 та призначено розгляд справи на 18.02.2015 року.
18.02.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення вих.№56/02 від 18.02.2015 року відповідача-2 до апеляційної скарги. У відповідності до вказаних пояснень, відповідач-2 просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва у справі №910/18116/14 від 11.11.2014 року в частині незменшення розміру судових витрат та стягнення цієї суми з відповідачів солідарно.
В судове засідання, призначене на 18.02.2015 року, представники сторін не з'явились, причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги по даній справі, беручи до уваги належне повідомлення представників сторін про час та дату судового засідання, зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, визначено нову ціну позову, а саме 83 099,87 грн., яка складається з заборгованості за основним платежем у розмірі 77889,47 грн., 3 % річних у розмірі 512,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 992,49 грн., пені в розмірі 3705,66 грн.
Тобто, розмір судового збору повинен розраховуватися з нової ціни позову у розмірі 83 099,87 грн. Тому, після прийняття заяви позивача про зменшення позовних вимог, судовий збір становить 1 827,00 грн. (1,5 розміри мінімальної заробітної плати у відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
З наявних матеріалів справи вбачається, що звертаючись до господарського суду міста Києва із позовною заявою б/н від 22.08.2014 року про стягнення заборгованості публічним акціонерним товариством «Артем-Банк» було сплачено судовий збір у розмірі 39 498,25 грн. у відповідності до меморіального ордеру №2212 від 27.08.2014 року (т. 1, а.с. 158).
У разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, що згідно з частиною третьою згаданої статті ГПК не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до господарського суду з відповідною заявою після доплати ним необхідної суми судового збору; у цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач не відмовився від неї. З урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК.
У разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону. (п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року).
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Враховуючи викладене, беручи до уваги заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції був зобов'язаний повернути судовий збір у розмірі переплаченої суми з Державного бюджету України у розмірі 37 671,25 грн. (39 498,25 грн. - 1 827,00 грн.).
28.10.2014 року до канцелярії суду першої інстанції було подано позивачем заяву про припинення провадження у справі у зв'язку із погашенням заборгованості відповідачем-1 у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі №910/18116/14 припинено провадження у справі №910/18116/14. Також, вказаною ухвалою, суд першої інстанції вирішив стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 19 749,13 грн.
Відповідно до ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року).
Враховуючи те, що предмет спору між сторонами припинив існувати у зв'язку зі сплатою відповідачем-1 суми борги після порушення провадження у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі підлягає припиненню.
Щодо солідарного розподілу судових витрат між відповідачами у сумі 19 749,13 грн. колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
По-перше, як вже зазначалось вище, судовий збір після зменшення позовних вимог становить 1 827,00 грн., тобто питання щодо розподілу господарських витрат стосується судового збору у розмірі саме 1 827,00 грн., а не як помилково зазначив суд першої інстанції 39 498,25 грн.
По-друге, відповідно до ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України (ст. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року).
Таким чином, враховуючи те, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача-2, то судовий збір у сумі 1 827,00 грн. підлягає стягненню з спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь публічного акціонерного товариства «Артем-Банк».
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що в силу ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для часткового скасування оскаржуваної ухвали про припинення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі №910/18116/14 - задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі № 910/18116/14 скасувати частково.
3. Резолютивну частину ухвали господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі №910/18116/14 викласти в наступній редакції:
«1. Провадження у справі №910/18116/14 припинити.
2. Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, провулок Нестеровський, будинок 7/9, код ЄДРПОУ 14364757) на користь Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" (04050, м. Київ, вулиця Артема, будинок 103, код ЄДРПОУ 26253023) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" (04050, м. Київ, вулиця Артема, будинок 103, код ЄДРПОУ 26253023) надмірно сплачений судовий збір у сумі 37 671 (тридцять сім тисяч шістсот сімдесят одна гривня) 25 копійок.».
4. В задоволенні іншої частини апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі №910/18116/14 - відмовити.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" (04050, м. Київ, вулиця Артема, будинок 103, код ЄДРПОУ 26253023) на користь Спільного Українсько-Німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.
7. Справу №910/18116/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
М.Г. Чорногуз