33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"18" лютого 2015 р. № 918/136/15
Суддя Андрійчук О.В., розглянувши матеріали за
позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали"
до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном та визнання іпотечного договору частково недійсним,
Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали", Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном та визнання іпотечного договору частково недійсним.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому підлягає поверненню з посиланням на статтю 63 ГПК України з огляду на наступне.
Позивач у позовній заяві просить суд усунути перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном і визнати іпотечний договір частково недійсним.
Отже, предметом позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду, є дві вимоги немайнового характеру.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в встановленому порядку та розмірі.
Відтак, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру, за кожну із заявлених позовних вимог окремо.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності 01.11.2011 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
За приписами ст. 3 цього Закону судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру в господарському суді, поданих до суду у 2015 році, становить 1 218,00 грн.
Відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Отже, Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" мало сплатити за розгляд поданої позовної заяви, яка складається з двох вимог немайнового характеру, 2 436,00 грн. судового збору.
Проте з доданого до позовної заяви платіжного доручення № 2002551918 від 13.02.2015 року вбачається, що позивач перерахував до Державного бюджету України 1 218,00 грн. судового збору, оплативши таким чином лише половину суми, яка підлягає перерахуванню за подання позовної заяви.
Докази того, що позивач у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, а також клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати, у матеріалах позовної заяви відсутні.
Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин вказана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Слід також зазначити, що за ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Отже, позивач не позбавлений права повторно звернутися до місцевого господарського суду з вказаною позовною заявою після сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Повернути Публічному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Суддя Андрійчук О.В.