Ухвала від 18.02.2015 по справі 496/4605/14-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

18 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 496/4605/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Калінюк Р.Б.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Домусчі С.Д.,

судді - Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 5 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом УПФ України в Біляївському районі Одеської області про визнання протиправними дій відповідача щодо не включення суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, включивши суму матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 5 грудня 2014 року вищенаведений позов було задоволено частково. Визнано спірні дії протиправними, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу.

В апеляційній скарзі УПФ України в Біляївському районі Одеської області просить скасувати вищенаведене рішення як таке, що прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до УПФ України в Біляївському районі Одеської області про призначення пенсії надавши довідку про складові заробітної плати, в яку включені інші виплати, а саме матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб та індексація заробітної плати /а.с. 10-11/.

Як вбачається з листа №10895/04 від 18 вересня 2014 року відповідач надав розрахунок призначеної позивачу пенсії без урахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати /а.с. 9/.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 року (справа №21-430а11), від 14.05.2013 року (справа № 21-125а13), від 28.05.2013 року (справа № 21-97а13).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 183-2 ч.10, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області - залишити без задоволення.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 5 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про визнання протиправними дій відповідача щодо не включення суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, включивши суму матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.Д. Домусчі/

/О.О. Кравець/

Попередній документ
42765308
Наступний документ
42765310
Інформація про рішення:
№ рішення: 42765309
№ справи: 496/4605/14-а
Дата рішення: 18.02.2015
Дата публікації: 23.02.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: