17 лютого 2015 року 15 год. 05 хв. Справа № 808/6495/14 Провадження №ДО/808/312/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.; представника позивача - не прибув; відповідача - не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Слов'янського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Слов'янського міського центру зайнятості (далі іменується - позивач) до ОСОБА_1 (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача незаконно отриману суму допомоги по безробіттю у розмірі 768 грн. 20 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не мав права на отримання допомоги по безробіттю та повинен її повернути, оскільки під час перебування у статусі безробітного надавав послуги з обслуговування пакувальної машини, завантажування та розвантажування готової продукції та отримував за них грошову винагороду, тобто належав до категорії зайнятого населення. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просить суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Ухвалою судді від 26.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 17.02.2015, не прибув, проте подав до суду клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, та не подав до суду жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень проти адміністративного позову (частина 11 статті 35 КАС України).
Керуючись приписами статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного до вирішення питання щодо працевлаштування. Відповідач у своїй заяві зазначив, що на час звернення до центру зайнятості не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугою років.
Починаючи з 15.11.2012 Слов'янським міським центром зайнятості ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-III від 02.03.2000 (далі іменується - Закон України №1533-III).
З 08.11.2012 по 12.08.2013 відповідач знаходився на обліку в Слов'янському міському центру зайнятості та за цей період отримував допомогу по безробіттю.
Під час проведення звірки з Міністерством доходів і зборів України виявлено факт отримання ОСОБА_1 доходу від ПрАТ «Слов'янський крейдо-вапняний завод» у період перебування на обліку у Слов'янському міському зайнятості зайнятості.
Позивачем проведено розслідування страхового випадку, в результаті якого встановлено, що відповідач надавав послуги з обслуговування пакувальної машини, завантажування та розвантажування готової продукції з 16.07.2013 по 31.07.2013 у ПрАТ «Слов'янський крейдо-вапняний завод». Згідно акту наданих послуг №1 від 31.07.2013 та платіжного доручення за надані послуги відповідач отримав грошову винагороду.
Вказаний факт зайнятості та отримання доходу відповідачем у період перебування його на обліку у центрі зайнятості зафіксований позивачем в Акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 20.02.2014 №16.
За результатами розслідування страхового випадку позивачем прийнято рішення про відшкодування допомоги по безробіттю за період з 16.07.2013 по 11.08.2013 у сумі 768 грн. 20 коп.
Відповідачу направлена претензія №06-19/754 від 07.03.2014 про повернення коштів, яка залишена без задоволення, на час розгляду справи кошти у добровільному порядку не повернуто.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI (далі іменується - Закон України №5067-VI), безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до статті 4 Закону України №5067-VI, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства. До зайнятого населення не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і зайнятість яких пов'язана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і місій або виконанням своїх професійних чи трудових обов'язків перед роботодавцем - нерезидентом.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України №1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
За правилами частини 3 статті 36 Закону України №1533-III, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 6.14 розділу 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136 визначено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до пункту 7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62 «Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, рішення про повернення коштів особою або роботодавцем оформлюється наказом.
Згідно з пунктом 9 вищезазначеного наказу, рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, наказ Слов'янського міського центру зайнятості №4 від 07.03.2014 про повернення коштів ОСОБА_1 відповідачем ані в судовому порядку, ані до органів центру зайнятості вищого рівня не оскаржувався.
Враховуючи, що відповідачем приховано факт перебування у трудових відносинах з ПрАТ «Слов'янський крейдо-вапняний завод» у період з 16.07.2013 по 31.07.2013, що є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю на час здійснення такої діяльності, суд дійшов висновку, що отримана відповідачем у вказаний період допомога по безробіттю у розмірі 768 грн. 20 коп. отримана неправомірно та підлягає поверненню на користь позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно приписів пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: індекс 84168, АДРЕСА_1) на користь Слов'янського міського центру зайнятості суму отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 20 (двадцять) коп., яку зарахувати на р/р №37172001004278, отримувач: Банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача: 23781904, МФО 834016.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Недашківська