13 лютого 2015 р. Справа № 804/16510/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
при секретарі Жижиній К.П.
за участю :
представників позивача : Піпи В.В., Патоки Л.П., Лукашевич Я.С.
представника відповідача : Синявського І.Л.
розглянувши у відритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення №0000262340 від 19.12.2011 року в повному обсязі, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 104 030 грн. та податкові повідомлення-рішення від 04.06.2014 року за №№0004862202, 0004912202 в повному обсязі, стягнути з Державного бюджету суму сплаченого державного мита.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Капарол Дніпро». В акті від 20.05.2014 року, складеному за результатами перевірки, зафіксовано численні порушення законодавства та на підставі акта були прийняті податкові повідомлення-рішення №№0004862202, 0004912202 від 4 червня 2014 року. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення - необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Висновки зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року прийняте на підставі акту планової перевірки від 06.12.2011 року, який навіть не містить посилань на таке порушення та не містить відповідних висновків, що свідчить про його протиправність та необґрунтованість.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» зареєстроване 02.02.2006 року Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та знаходиться на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податку на додану вартість.
В період з 17.04.2014 року по 13.05.2014 року Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року.
За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №296/22-02/33811506 від 20.05.2014 року, яким зафіксовано порушення ТОВ «Капарол Дніпро» підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Капарол Дніпро» занижено податок на прибуток за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року всього в сумі 40 919 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року у розмірі 40 919 грн.; пункту 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Капарол Дніпро» занизило податок на додану вартість за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року всього на загальну суму 707 662 грн. в т.ч. за жовтень 2011 року на суму 110 358 грн., за листопад 2011 року на суму 59 242 грн., за грудень 2011 року на суму 5 328 грн., за березень 2012 року на суму 1 396 грн., за травень 2012 року на суму 3 217 грн., за липень 2012 року на суму 3 362 грн., за серпень 2012 року на суму 1 564 грн., за липень 2013 року на суму 12 500 грн., за серпень 2013 року на суму 185 795 грн., за вересень 2013 року на суму 91 667 грн., за жовтень 2013 року на суму 63 167 грн., за листопад 2013 року на суму 69 916 грн., за грудень 2013 року на суму 100 150 грн.(Т.1 л/с 41-83).
26.05.2014 року позивачем до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були надані заперечення на акт перевірки від 20.05.2014 року (Т.1 л/с 84- 94).
02.06.2014 року відповідач надав відповідь на заперечення позивача, якою уточнив висновки акту перевірки від 20.05.2014 року, а саме пункт 2 в частині заниження податку на додану вартість всього на загальну суму 676 836 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на суму 104 030 грн., за листопад 2011 року на суму 32 024 грн., за грудень 2011 року на суму 5 328 грн., за березень 2012 року на суму 1 933 грн., за травень 2012 року на суму 5 400 грн., липень 2012 року на суму 3 362 грн., за серпень 2012 року на суму 79 026 грн., за липень 2013 року на суму 12 500 грн., за серпень 2013 року на суму 108 333 грн., за вересень 2013 року на суму 91 667 грн., за жовтень 2013 року на суму 63 167 грн., за листопад 2013 року на суму 69 916 грн., за грудень 2013 року на суму 100 150 грн.(Т.1 л/с 95-119).
На підставі акту перевірки Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, 04.06.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004912202, яким ТОВ «Капарол Дніпро» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 40 919 грн. за основним платежем та податкове повідомлення-рішення №0004862202, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 015 254 грн., з яких 676 836 грн. за основним платежем та 338 418 грн. за штрафними санкціями.
Враховуючи оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень, відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Капарол Дніпро». За результатами перевірки був складений акт №423/22-02/33811506 від 11.07.2014 року, яким попередні висновки податкового органу залишено без змін.
Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, податковий орган визначив здійснення збиткової операції на експорт, нереальність господарських операцій між позивачем та ПНВП «Форт», ТОВ «Дніпробудкомпані» ТОВ «Бізнеспром ТК» та нереальність господарських операцій з ПП «Енергоконтруктор», ТОВ «Престиж-2000», ТОВ «Рігель-Вік», ТОВ «Устіна-Груп», ТОВ НВП «Ентоп» по яким було отримано акти перевірок від інших ДПІ.
Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з вказаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток),операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Стаття 134 Податкового Кодексу України визначає об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
У відповідності до пункту 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 ст.138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті 138 а у статті 139 ПК України.
Так, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Капаро Дніпро» (Замовник) 08.07.2013 року було укладено договір №03-07 генпідряду з ПНВП «Форт» (Генеральний підрядник). За договором Генеральний підрядник зобов'язаний своїми власними силами (з правом залучення третіх осіб субпідрядників) та матеріально технічними засобами по завданню Замовника виконати роботи з проектування та влаштування технологічних навісів за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Василівка, вул. Перемоги, 1-3. Вартість робіт- 2 145 000 грн. (Т.2 л/с 138-140).
Пунктами 2.3 та 3.4.5 даного договору передбачено, що оплата виконаних робіт замовником здійснюється у відповідності до затвердженого графіку виробництва і фінансування робіт, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідок про вартість робіт (форми КБ-3);щомісячно не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, надавати замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3).
На виконання зазначеного договору були оформлені акти виконаних робіт на загальну суму 2 144 999,88 грн., в т.ч. ПДВ 357 499,98 грн. (Т.2 л/с 144-147) та податкові накладні (Т.2 л/с148-154) на загальну суму 2 203 497,95 грн., в т.ч. ПДВ 367 249,64 грн., складені загальний журнал робіт Т.2 л/с 206-219), журнал зварювальних робіт Т.2 л/с 199-205), журнал бетонних робіт (Т.2 л/с 186-198), журнал авторського нагляду (Т.2 л/с 179-185).
Перевіркою встановлено, що оплата здійснена у повному обсязі, заборгованість відсутня, а сума ПДВ у розмірі 367 249,64 включена позивачем до податкового кредиту липня-грудня 2013 року.
Допитаний в судовому засіданні директор ПНВП «Форт» Сірік І.А. підтвердив факт надання його підприємством послуг з проектування та влаштування технологічних навісів на адресу ТОВ «Капарол Дніпро».
Судом встановлено, що ПНВП «Форт» має у власності нерухоме майно (будівлі та споруди) загальною площею 6 774,6 кв.м. за адресою Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Іскровська, 1/8., що ставить під сумнів доводи відповідача про відсутність у ПНВП «Форт» необхідних складських приміщень,, основних фондів та майна (Т.3 л/с 45-48).
Додатковою угодою №3 до договору ген підряду від 09.07.2013 року сторони домовились внести зміни в пункт 2.3 Договору і викласти його в наступній редакції: оплата виконаних робіт замовником здійснюється у відповідності до узгодженого графіком виробництва і фінансування робіт, на підставі актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форми КБ-2), або актами приймання-передачі виконаних робіт в іншій формі з дотриманням всіх обов'язкових реквізитів для даного виду первинних документів; внести зміни в пп.3.4.5 Договору виклавши його в наступній редакції: на вимогу замовника надавати акт виконаних будівельних робіт форми КБ-2в або акту приймання-передачі виконаних робіт в іншій формі з дотриманням всіх обов'язкових реквізитів для даного виду первинних документів (Т.2 л/с 157).
Відповідно до заперечень на акт перевірки від 20.05.2014 року (Т.2 л/с 89 об.) позивачем вказувалось, що факт наявності додаткової угоди між даними підприємствами, яка змінює умови договору в цій частині та надає альтернативний вибір генеральному підряднику ПНВП «Форт» надавати акти виконаних робіт за іншою формою з дотриманням законодавчих вимог.
Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» з ТОВ «Дніпробудкомпані» було укладено договори підряду від 05.12.2013 року №05/12-2013смр та від 10.12.2013 року №18/12-2013смр. Предметом договорів є влаштування котловану, грунтової подушки, фундаментів та зворотної засипки на об'єкті будівництва: «Адміністративна будівля ТОВ «Капарол Дніпро» та роботи по будівництву цього об'єкта.
На виконання зазначеного договору були оформлені акти виконаних робіт на загальну суму 1 370 900 грн., в т.ч. ПДВ 228 483,33 грн. та податкові накладні за перевіряє мий період на загальну суму 470 900 грн., в т.ч. ПДВ 78 483,33 грн. Складено журнал авторського нагляду, з зазначенням Дніпробудкомпані в якості виконавця робіт-підрядника, загальний журнал робіт, по будівництву об'єкта «Адміністративна будівля ТОВ «Капарол Дніпро», журнал бетонних робіт (Т.3 л/с 65-84).
Перевіркою встановлено, що розрахунки відбулись в безготівковій формі, сума ПДВ у розмірі 78 483,33 грн. включена позивачем до податкового кредиту грудня 2013 року.
На виконання зазначеного договору був оформлений акт виконаних робіт на загальну суму 464 773 грн., в т.ч. ПДВ 77 462,17 грн. та податкові накладні на загальну суму 464 773 грн., в т.ч. ПДВ 77 462,16 грн.
Перевіркою встановлено, що розрахунки відбулись в безготівковій формі, сума ПДВ у розмірі 77 462,16 грн. включена позивачем до податкового кредиту серпня 2012 року.
Пунктом 6.1 Розділу 6 «Порядок здавання-прийняття виконаних робіт» договору 05/12-2013смр від 05.12.13 року, встановлено, що підрядник передає виконані підрядні роботи по акту приймання виконаних робіт в якому зазначається вартість виконаних підрядних робіт (Т.3 л/с 52-55).
Пунктом 6.1 Розділу 6 «Порядок здавання-прийняття виконаних робіт» договору 18/12-2013смр від 10.12.13 року, встановлено, що підрядник передає виконані підрядні роботи по акту приймання виконаних робіт в якому зазначається вартість виконаних підрядних робіт Т.3 л/с 49-51).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» 09.08.12 року було укладено договір №09/08 з ТОВ «Бізнеспром ПК». Предметом договору є проведення робіт, пов'язаних з організацією експертиз та інших видів оцінок, виконаних з ціллю державної експертизи проекту по будівництву цеха по виробництву сухих будівельних сумішей та під'їзних шляхів до заводу ТОВ «Капарол Дніпро», в акредитованих службах (центрах). До обов'язків Виконавця (ТОВ «Бізнеспром ПК») входить проведення перевірки наданої документації, проведення попередньої оцінки /експертизи/ даної документації та організування роботи з передачі документації на експертизу для прийняття рішення щодо проходження державної експертизи. Ціна договору складає 464 773 грн.
Відповідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнеспром ТК» 05.03.2014 року припинено за судовим рішенням. Судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом 20.02.2014 року.
На виконання договору надано акт приймання-передачі виконаних робіт (Т.3 л/с123), податкова накладна та Експертний висновок №01/2013-ЄВ за замовленням ТОВ «Капарол Дніпро» по об'єкту: «Цех по виробництву сухих будівельних сумішей, розміщений за адресою Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Василівка, вул. Переможна, 1-3» (Т.4 л/с 46-119).
Відповідно до ліцензії серії АВ №588414 виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області господарська діяльність ТОВ «Бізнеспром ТК» пов'язана зі створенням об'єктів архітектури, за переліком робіт згідно з додатком (Т.3 л/с 119-122).
Податковий орган зазначає про не підтвердження фактичного надання робіт та послуг з будівництва, а саме не встановлено перетин через КПП підприємства позивача спеціальної будівельної техніки, матеріалів та працівників ПНВП «Форт», ТОВ «Дніпробудкомпані», ТОВ «Бізнеспром ТК» та відсутність актів КБ-2в та КБ-3.
Що стосується форм КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та КБ-3 довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати), суд зазначає, що зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванні при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюються за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто, будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми,якщо це обумовлено договором підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
В даному випадку, такі акти умовами договору передбачались лише у відношенні ПНВП «Форт», по якому додатковою угодою №3 було змінено відповідні пункти та встановлено можливість надання актів приймання-передачі виконаних робіт в іншій формі з дотриманням всіх обов'язкових реквізитів для даного виду первинних документів.
Отже, відсутність актів КБ-2в та КБ-3 судом не можу бути розцінена, як ознака нереальності вчинених правочинів.
Що стосується відсутності даних з пропускного пункту позивача, судом встановлено, що на підприємстві діє Положення про контроль переміщення робітників, сторонніх осіб (відвідувачів), транспорту, інших об'єктів через пропускний пункт ТОВ «Капарол Дніпро», затверджений Генеральним директором підприємства 12.06.2011 року. 08.07.2013 року по товариству був виданий наказ №5 про запровадження додаткового контролю за переміщенням на/за територію заводу персоналу, будівельних інструментів/матеріалів по об'єкту «Будівництво навісів», який обґрунтовує та виключає необхідність складання та відповідно збереження звітів за даним об'єктом (Т.3 л/с40-43).
Наказом №8 від 22.11.2013 року про встановлення меж будівельного майданчику для будівництва адміністративної будівлі» було здійснено відмежування будівельного майданчику, на якому здійснювалось відповідне будівництво з метою унеможливлення проникнення будівельного персоналу, будівельної техніки, механізмів, пристроїв, людей тощо на іншу територію ТОВ «Капарол Дніпро» та встановлено цілодобове спостереження за вказаними вище об'єктом не допускаючи пересування з окресленої території на внутрішню територію заводу Т.3 л/с 114-115).
Зазначене спростовую необхідність надання додаткових доказів перетину через КПП підприємства позивача спеціальної будівельної техніки, матеріалів та працівників ПНВП «Форт» та ТОВ «Дніпробудкомпані», ТОВ «Бізнеспром ТК».
Окрім того, відповідач, розраховуючи розмір донарахованого грошового зобов'язання, включив суми за податковими накладними виданими ПНВП «Форт» за правочинами, які взагалі не досліджувались при перевірці. А саме, договір підряду №01-10/13 від 01.10.2013 року між позивачем та ПНВП «Форт» на виконання капітального ремонту покрівлі лабораторно-побутового комплексу ТОВ «Капарол Дніпро». (Т.3 л/с 30-35). Податкові накладні №1 від 01.11.2013 року на загальну суму 29 497, 95 грн., в тому числі ПДВ 4 916,32 грн. та податкова накладна №2 від 03.10.2013 року на загальну суму 29000 грн.,в тому числі ПДВ у розмірі 4 833,33 грн. (Т.3 л/с 37-38).
Включення сум по таким податковим накладним вплинуло на невірний розрахунок як розміру основного зобов'язання, так відповідно і розміру штрафної санкції.
Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Рігель-Вік» відбувались на підставі договору №19/04/11 від 19.04.2011 року на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню грузів в міжнародному та міжміському сполученні. На виконання договору надані договори-заявки, акти здавання-прийняття робіт, банківські виписки, податкові накладні(Т.2 л/с 110-137). Позивачем надано Журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за травень 2012 року по контрагенту. Позивачем надано та досліджено в судовому засіданні додаток №5 до податкової декларації ТОВ «Рігель-Вік» за травень 2012 року з даними по покупцю 338115004306 (ТОВ «Капарол Дніфпро») суми ПДВ у розмірі 5 400 грн.
Взаємовідносини позивача з ТОВ НПП «Ептон» здійснювались на підставі договорів підряду №36 та №37 від 01.08.2012 року. На виконання договору надані акти здавання прийняття виконаних робіт, банківські виписки, податкові накладні. Позивачем надано Журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за серпень-листопад 2012 року по контрагенту. Позивачем надано та досліджено в судовому засіданні додаток №5 до податкової декларації ТОВ НВП «Ентоп» за серпень 2012 року з даними по покупцю 338115004306 (ТОВ «Капарол Дніфпро») суми ПДВ у розмірі 1 564 грн. (Т.2 л/с 97-109).
Взаємовідносини позивача з ТОВ «Престиж-2000» здійснювались на підставі договору №06/02 від 06.02.2012 року. На виконання договору надані акт здавання прийняття виконаних робіт, банківські виписки, податкова накладна. Позивачем надано та досліджено в судовому засіданні додаток №5 до податкової декларації ТОВ «Престиж-2000» за березень 2012 року з даними по покупцю 338115004306 (ТОВ «Капарол Дніфпро») суми ПДВ у розмірі 1 933,33 грн. (Т.2 л/с 82-87).
Взаємовідносини позивача з ПП «Енергоконструктор» здійснювались на підставі договору №177РН від 12.10.2011 року. На виконання договору надані акти здавання прийняття виконаних робіт, банківські виписки, податкові накладні. Позивачем надано та досліджено в судовому засіданні додаток №5 до податкової декларації ПП «Енергоконструктор» за грудень 2011 року з даними по покупцю 338115004306 (ТОВ «Капарол Дніфпро») суми ПДВ у розмірі 1 770,33 грн. (Т.2 л/с 65-81).
Взаємовідносини позивача з ТОВ «Устіна-Груп» здійснювались на підставі договорів-заявок за №№93,94,99,98,97. На їх виконання надані акти здавання прийняття виконаних робіт, банківські виписки, податкові накладні. Позивачем надано та досліджено в судовому засіданні додаток №5 до податкової декларації ТОВ «Устіна-Груп» за липень 2012 року з даними по покупцю 338115004306 (ТОВ «Капарол Дніфпро») суми ПДВ у розмірі 3 361,67 грн. (Т.2 л/с 35-64).
Листами від 12.04.2014 року (отримано податковою 12.04.2014 року) щодо надання документальних підтверджень та пояснень щодо встановлення розбіжностей автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА позивачем надані копії податкових накладних, банківські виписки та документи по взаємовідносинам з ПП «Енергоконструктор» (Т.2 л/с 36).
Від 21.12.12 року (отримано 21.12.2012 року) позивачем надано копії документів по ТОВ «Устіна-Груп»: податкові накладні, акти здавання виконаних робіт, банківські виписки, договори (Т.2 л/с 33).
Від 25.04.2014 року (отримано податковою 25.05.2014 року) були надані податкові накладні по контрагентам ТОВ «Устіна -Груп», ТОВ «Престиж-2000», ТОВ «Ригель-Вік», ПП «Енергоконструктор»та ТОВ НВП «Ентоп» (Т.2 л/с 29-30).
В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними договорів, укладених позивачем з усіма вищезазначеними контрагентами: ПНВП «Форт», ТОВ «Дніпробудкомпані» ТОВ «Бізнеспром ТК» , ПП «Енергоконтруктор», ТОВ «Престиж-2000», ТОВ «Рігель-Вік», ТОВ «Устіна-Груп», ТОВ НВП «Ентоп». Факт укладення таких договорів і їх виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.
В процесі розгляду справи позивачем були надані первинні документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з контрагентами, сумнівність яких зазначена в акті перевірки.
Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.
Усі товарно - матеріальні цінності та послуги (роботи) були використані у власній господарській діяльності позивача.
Окрім того, в процесі розгляду справи відповідачем не було надано витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які б містили відповідні записи щодо відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням, припинення їх юридичної особи, враховуючи період здійснення господарських операцій. Відсутня також інформація, що контрагенти позивача не були зареєстровані платниками ПДВ та не мали права видавати податкові накладні.
Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на поставку товарів (надання робіт/послуг) від контрагентів, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення сум ПДВ за цими правочинами до складу податкового кредиту.
Суд, також зазначає, що сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Акти перевірок контрагентів позивача не можуть бути безумовним доказом нереальності чи то фіктивності вчинених правочинів.
З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції між позивачем та ПНВП «Форт», ТОВ «Дніпробудкомпані», ТОВ «Бізнеспром ТК», ПП «Енергоконтруктор», ТОВ «Престиж-2000», ТОВ «Рігель-Вік», ТОВ «Устіна-Груп», ТОВ НВП «Ентоп» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ТОВ «Капарол Дніпро» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.
Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.
У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.
За таких обставин суд вважає помилковими висновки податкового органу про завищення ТОВ «Капарол Дніпро» податкового кредиту за цими контрагентами.
Що стосується висновку податкового органу про порушення ТОВ «Капарол Дніпро» при здійсненні операцій з товарами, що експортуються, вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 , пункту 138.1 статті 138, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 40 919 грн. і завищення податкового кредиту всього на загальну суму 35 582 грн., в тому числі за листопад 2011 року на суму 32 024 грн., за грудень 2011 року на суму 3 558 грн. суд зазначає наступне.
Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.
Як вбачається з акту перевірки, висновків про заниження позивачем податку на прибуток та завищення податкового кредиту, податковий орган дійшов з огляду на те, що операція з реалізації товару ТОВ "Капарол Дніпро", попередньо отриманого від ТОВ ДМЗ"Мілєста-Україна", не має за своєю сутністю економічної доцільності.
Податковий орган вважає, що оскільки сума витрат на купівлю товару становить 213 490,74 грн., а експортовано його на суму 192 692,02 грн., це свідчить про отриманий збиток за такою операцією у розмірі 20 798,72 грн. Сума валових витрат складає 177 909 грн., сума податкового кредиту складає 35 582 грн., в тому числі 32 024 грн. за листопад 2011 року та 3 558 грн. за грудень 2011 року.
Тобто, фактичним джерелом вигідності цієї операції для ТОВ "Капаро Дніпро" є лише податкова вигода у вигляді податкового кредиту на суму 35 582 грн., яка полягає у можливості несплати на цю суму до Державного бюджету України податку на додану вартість та завищення валових витрат.
Така позиція ДПІ є необґрунтованою з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Під господарською діяльністю, згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розуміється - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії. Доручення та агентськими договорами.
Правовий аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що приписи Податкового кодексу України, не ставлять в залежність право платника податків на формування податкового кредиту від наявності чи відсутності доходу по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності.
При цьому, як свідчать встановлені обставини справи, позивач від господарської діяльності отримує прибуток, що не заперечується самим відповідачем.
Отже, Податковий кодекс України не встановлює жодних інших вимог, крім вказаних вище, щодо формування податкового кредиту. При цьому, порядок формування податкового кредиту не має зв'язку з фінансовим результатом звітного періоду.
Так, судом встановлено, що 17.10.2011 року між ТОВ «Капарол Дніпро» та ТОВ ДМЗ «Мілєста-Україна» було укладено договір поставки №17.10/11Р на поставку ємності об'ємом 10 кв.м. Вартість товару 213 490,74 грн., в т.ч. ПДВ 35 581,79 грн. (Т.2 л/с 2-4).
Розрахунки було здійснено в повному обсязі, що підтверджуються банківськими виписками на означену суму. Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ.
24.10.2011 року між ТОВ «Капарол Дніпро» та ІПП «
Диском» було укладено контракт №2410/2011 на купівлю ємності 10 кв.м за ціною 17 875 євро (Т.2 л/с 25-30).
Товар експортовано за ВМД №236559 від 02.12.2011 року на суму 17 875 грн., що еквівалентно 192 692 грн.
Податковий орган дійшов висновку, що реалізація товару на експорт не має економічної доцільності, оскільки фактичні витрати на придбання у розмірі 213 490,74 грн., в т.ч. ПДВ 35 582грн., перевищують дохід від його реалізації на експорт, який складає 192 692,02 грн., а тому формування позивачем податкового кредиту за цією операцією є неправомірним та порушує вимоги податкового законодавства.
Проте, з матеріалів перевірки не вбачається на якій стадії позивачем допущено порушення вимог Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про збільшення податкових зобов'язань. Якщо на стадії формування податкового кредиту за наслідками господарської операцій щодо придбавання товару, який використовувався позивачем у власній господарській діяльності, то ДПІ не вказано в чому полягають такі порушення. При цьому, як зазначено вище ДПІ не заперечувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит, не заперечувався факт сплати ПДВ у вартості придбаних товарів, що використані позивачем у власній господарській діяльності. Якщо на стадії визначення позивачем податкових зобов'язань, то податковою службою не враховано, що Податковим кодексом України не передбачено обов'язок платника коригувати податковий кредит у разі продажу товару за цінами нижчими його придбання.
Крім цього, суд не може погодитись з розрахунками ДПІ отриманих позивачем збитків, зокрема з тих підстав, що розрахунки таких збитків, як вбачається з акту перевірки, зроблені враховуючи загальну суму придбання товару (складова суми витрат), до якої включено суми ПДВ. Між тим, відповідно до пп.139.1.6 п.139.1 ст.139 ПК України до складу витрат не включаються суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку. Таким чином, віднесення ДПІ до розрахунку розміру витрат сплачених сум ПДВ є необґрунтованим.
За таких обставин, суд вважає, що ТОВ "Капарол Дніпро" досягнуто економічного ефекту, який виник за рахунок торгової націнки до купівельної вартості без врахування ПДВ, та, як наслідок, отримано прибуток, за реалізацію на експорт товару, придбаного за договором з ТОВ ДМЗ"Мілєста-Україна, а тому висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість на суму є необґрунтованими.
Окрім того, доводи податкового органу про не направленість діяльності товариства на одержання прибутку та його збиткову діяльність спростовуються звітом про фінансові результати за наслідками фінансово-господарської діяльності товариства, згідно з яким воно мало прибуток.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про помилковіть висновків податкового органу про порушення ТОВ «Капарол Дніпро» при здійсненні операцій з товарами, що експортуються, вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 , пункту 138.1 статті 138, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат на 177 909 грн., заниження податку на прибуток у сумі 40 919 грн. і завищення податкового кредиту всього на загальну суму 35 582 грн.
Що стосується правомірності податкового повідомлення-рішення №0000262340 від 19.12.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 104 030 грн., суд встановив та зазначає наступне.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте у зв'язку з не приведенням ТОВ «Капарол Дніпро» у відповідність звітності декларації з податку на додану вартість за період, що перевірявся на суму 137 577 грн.
В акті перевірки від 20.05.21014 року зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Капарол Дніпро» не було приведено у відповідність звітність декларації з податку на додану вартість за період, що перевірявся, а саме, не здійснено зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду рядок декларації 24 на суму 137 577 грн. Зазначена сума завищення від'ємного значення мала відображення у розділах 3.2.2 та 3.2.3 та 4 акту від 06.12.2011 року за період фінасово-господарської діяльності з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.
Так, в результаті попередньої планової перевірки позивача за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року було складено акт від 06.12.2011 року №865/233/33811506, яким встановлено ряд порушень податкового законодавства.
На підставі акту перевірки від 06.12.2011 року 19.12.2011 року було прийнято податкові повідомлення-рішення за №№ 0000272340, 0000242340, 000025340, 0000111742.
Зокрема, на підставі акту перевірки від 06.12.2011 року було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» №000026340, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 104 030 грн.
При цьому, акт перевірки від 06.12.2011 року не містить жодних посилань, розрахунків, висновків, які б описували та свідчили про факт завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 104 030 грн.
В судовому засіданні був досліджений оригінал акту перевірки від 06.12.2011 року, копію якого долучено до матеріалів справи, який підписано всіма перевіряючи ми та підписано кожну його сторінку.
Представником відповідача було надано копію акту перевірки, оригінал якого було досліджено в судовому засіданні, який підписано всіма особами, що здійснювали перевірку та представниками позивача, який підписано перевіряючим на кожній сторінці.
Акт перевірки від 06.12.2011 року наданий відповідачем містить на сторінці 20-21, частини 3.2.3 акту посилання на встановлення відповідачем при перевірці завищення залишку від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2011 року у розмірі 137 577 грн.
Висновки акту перевірки надані позивачем та відповідачем різняться, оскільки акт позивача містить 4 пункти, а акт, наданий відповідачем містить 5 таких пунктів висновків перевірки.
Виключно в акті перевірки, наданому представником відповідача, в пункті 4 наявний висновок про завищення рядку 24 декларації з ПДВ «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за вересень 2011 року у розмірі 137 577 грн.
В судовому засіданні були допитані в якості свідків перевіряючі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які наполягали на правильності висновків актів перевірки.
Свідок ОСОБА_7, який здійснював перевірку та ставив свої підписи на кожній сторінці акту, пояснив невідповідність копій акту перевірки від 06.12.2011 року можливим врученням позивачеві робочого варіанту цього акту перевірки.
Відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків, або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо порушення відсутні складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків, або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку. Один примірник акту, або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків або його законному представнику.
Аналіз наведеної норми Податкового кодексу України, яка встановлює порядок оформлення результатів перевірок, дає підстави стверджувати, що у податкового органу відсутнє право на надання суб'єктам перевірки будь яких робочих варіантів акту перевірки.
Окрім того, як вбачається з наданого позивачем акту перевірки від 06.12.2011 року, на ньому наявний номер такого акту, номер бланку, наявні підписи перевіряю чого на кожній сторінці та підписи всіх перевіряючи в кінці акту, що дає підстави вважати, що наданий позивачем акт перевірки від 06.12.2011 року було вручено його представникам за результатом здійсненої планової виїзної перевірки позивача за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.
Враховуючи зазначене, відсутність в акті перевірки жодних посилань, розрахунків, висновків, які б описували та свідчили про факт завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 104 030 грн., суд вважає недоведеним таке порушення та відповідно необґрунтованим та протиправним податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року за №0000262340.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідають вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягнення на користь позивача з Державного бюджету України, відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративного позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» - задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення - рішення №0000262340 від 19.12.2011 року, №0004862202 та №0004912202 від 04.06.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» 487, 20 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 18 лютого 2015 року
Суддя С.І. Озерянська