24 грудня 2014 р. Справа № 804/8318/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р. А.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "МТ-1" (далі-ТОВ «МТ-1», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №Д-106-Ю від 08.10.2012р.
В обґрунтування позову ТОВ «МТ-1» зазначено, що підставою для винесення відповідачем постанови про накладення штрафу від 08.10.2012 року № Д-106-Ю стали матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2012р., акт перевірки від 25.09.2012р., припис від 25.09.2012р. та матеріали фотофіксації. Між тим, вказані документи були складені Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області за результатами перевірки про проведення якої позивачу було невідомо. Ніяких рішень, прийнятих відповідачем товариство не отримувало, а тому, виконати припис від 25.09.2013 року щодо усунення недоліків в діяльності, не мало реальної можливості. За таких обставин, вважають, що оскаржувана постанова від 08.10.2012 року № Д-106-Ю винесена відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем заперечень до суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон України № 3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 пп. 10 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №439/2011 (далі - Положення № 439), Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки, зокрема відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.
У відповідності до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль", державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.
У відповідності до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі - Порядок № 553), позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції, крім того, підставою для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності приписів інспекції.
Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки.
08.12.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було винесено постанову №Д-106-Ю про накладення на ТОВ «МТ-1» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
За даною постановою, ТОВ «МТ-1» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на підприємство штраф в сумі 51 615, 00 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стали протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт перевірки та припис від 25.09.2012р.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що правопорушення позивача полягає у тому, що замовник будівельних робіт - ТОВ «МТ-1» при виконанні будівельних робіт на об'єкті «Житловий комплекс (ІІІ черга) по вулиці Миронова в районі будинку №7 у м.Дніпропетровську не забезпечив здійснення технічного нагляду, коли такий нагляд був обов'язковим у порушення ч. 2 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Не погодившись із із зазначеною постановою, ТОВ «МТ-1» звернулось до суду із даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральними органами виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" накладати штрафи від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції чинної, на момент виникнення спірних відносин) визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
У відповідності до положень вказаного Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.
Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.
Протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.
Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.
Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.
У постанові зазначається розмір штрафу. Постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче впровадження".
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в інспекції, яка наклала штраф.
Постанову про накладення штрафу може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка наклала штраф.
Позивач зазначає, що останнього не було проінформовано про проведення перевірки, документи, складені за наслідком проведення перевірки на його адресу не надходили, до розгляду справи про адміністративне правопорушення запрошено не було. Жодний представник підприємства при проведенні перевірки не був присутній.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, документи, на підставі яких винесена оскаржувана постанова (матеріали адміністратвиної справи №Д-106-Ю) датовані 2013 р. (в тому числі і квитанція № 4022), тоді як сама постанова винесена у 2012 р. Отже, винесена постанова про накладення штрафу передує підставам для застосування такого штрафу.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 р. № 687-XIV, під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Як свідчать матеріали справи, в ході позапланової перевірки, проведеної 25.09.2013 року посадовими особами Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області, було встановлено, що ТОВ "МТ-1", як замовником будівництва об'єкту "Житловий комплекс (III черга) по вул. Миронова в районі будинку № 7 у м. Дніпропетровську" порушено вимоги законодавства, а саме: не забезпечено здійснення авторського нагляду при виконанні будівельних робіт на вищевказаному об'єкті та було винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в якому вимагалось від ТОВ "МТ-1":
- терміново зупинити виконання будь - яких будівельних робіт на об'єкті "Житловий комплекс (III черга) по вул. Миронова в районі будинку № 7 у м. Дніпропетровську" до усунення порушень вимог законодавства, зазначеного в акті від 25.09.2013 р.;
- замовнику забезпечити здійснення технічного нагляду при виконанні будівельних робіт на вищезазначеному об'єкті будівництва;
- замовнику забезпечити здійснення авторського нагляду при виконанні будівельних робіт на вищевказаному об'єкті будівництва. При виконання припису вимагалось повідомити Інспекцію у строк до 25.10.2013 р. Примірник Припису було направлено рекомендованою поштою на адресу позивача про що зроблено запис на першому примірнику.
Відповідно до п.21. Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі вдмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Доказів направлення позивачу Акту перевірки, протоколу та припису від 25.09.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області до суду не було надано.
Згідно із. абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
1) невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
З системного аналізу наведених норм свідчить, що відповідальність за порушення замовником будівництва вимог органу державного архітектурно - будівельного контролю, викладених у Приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності може наступати лише у тому випадку, коли буде встановлено, що суб'єкт містобудування був належним чином обізнаний про наявність такого Припису, та в установлені контролюючим органом строки, не виконав викладені в ньому вимоги.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу - підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №Д-106-Ю від 08.10.2012р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" (код ЄДРПОУ 32650975) судові витрати у розмірі 73, 41 грн. (сімдесят три гривні сорок одна копійка).
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Р.А. Барановський