17.02.15р. Справа № 904/444/15
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КІЛЬЧЕНЬ", м. Дніпропетровськ
до приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД № 9", м. Дніпропетровськ
про стягнення 44775 грн. 94 коп.
Суддя Кармазіна Л.П.
Представники:
від позивача - Гриненко Т.В., представник, дов. № б/н від 10.01.2014 року
від відповідача - Шелудько І.І., представник, дов. № 275 від 05.05.2014 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "КІЛЬЧЕНЬ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД № 9" про стягнення 44775 грн. 94 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання № 86 від 15.11.2012 року, щодо оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду від 27.01.2015 року, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 12.02.2015р.
12.02.2015р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, на виконання вимог ухвали суду надав клопотання про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом документів.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував, до судового засідання надав до суду відзив на позовну заяву, яким визнав позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні, в присутності представників сторін оголошено перерву до 17.02.2015р.
17.02.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю "КІЛЬЧЕНЬ" (постачальник-позивач) та приватним акціонерним товариством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД № 9" (покупець-відповідач) укладено договір постачання № 86 від 15.11.2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність товар, а саме гофрокартон та тару з гофрокартону, а покупець на умовах згідно цього договору зобов'язується оплатити постачальнику його повну вартість та прийняти товар з правом подальшого використання. (а.с.11)
Асортимент, кількість та ціни на товар визначаються згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 1.3. договору, сума цього договору визначається сумою всіх накладних на постачання товару.
Відповідно до п. 4.1. договору, оплата товару - 100% вартості товару, виконується шляхом перерахування визначеної суми грошей за партію товару на розрахунковий рахунок продавця через 30 календарних днів після поставки товару, згідно виставленого продавцем рахунку.
Товар переходить у власність покупця з моменту підписання покупцем або його уповноваженим представником, видаткової накладної на відповідну партію товару (п.5.3. договору).
На виконання вимог укладеного договору, позивач в період з 20.12.2012 року по 26.03.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 71945 грн. 08 коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою підприємства позивача та відповідача. (а.с.19, 21,22,24,26,28,30).
Товар за вищевказаними накладними отримали уповноважені представники відповідача на підставі виданих довіреностей, копії яких містяться в матеріалах справи. (а.с.20,23,25,27,29,31)
Проте, в порушення своїх зобов'язань за договором, відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 37500,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки (а.с.32-71), у зв'язку чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 34445,08 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується наявним в матеріалах підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків. (а.с.15)
Станом на час звернення позивача до господарського суду заборгованість відповідача залишилась неоплаченою, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1822,93 грн. та збитки від інфляції у розмірі 8507 грн. 93 коп.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:
Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.
Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.
Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.
Відповідачем оплату поставленого товару не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач проти позову не заперечував та визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, відповідач проти позову не заперечував, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 34 445 грн. 08 коп. - доводяться матеріалами справи, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1822 грн. 93 коп. та інфляції у розмірі 8507 грн. 93 коп., суд зазначає наступне:
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за листопад 2014р. у розмірі 8507 грн. 93 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Виходячи з того, що факт отримання відповідачем товару від позивача є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаного товару відповідачем проведена у повному обсязі не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 1822 грн. 93 коп., підлягають частковому задоволенню, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем було невірно встановлено періоди нарахування 3% річних та враховано дні в яких повинна була здійснена оплата товару, а саме: за видатковою накладною №162-р від 21.02.2013р. позивач нарахував 3% річних у розмірі 143 грн. 87 коп. за період прострочення з 23.03.2013р. по 20.01.2015р.; за видатковою накладною №317 від 14.03.2013р. позивач нарахував 3% річних у розмірі 974 грн. 75 коп. за період прострочення з 13.04.2013р. по 20.01.2015р.; за видатковою накладною №370 від 26.03.2013р. позивач нарахував 3% річних у розмірі 704 грн. 31 коп. за період прострочення з 25.04.2013р. по 20.01.2015р.
Судом перераховано наданий позивачем розрахунок 3% річних, а саме: за видатковою накладною №162-р від 21.02.2013р. за період прострочення з 24.03.2013р. по 20.01.2015р. - 3% річних 143 грн. 66 коп.; за видатковою накладною №317 від 14.03.2013р. за період прострочення з 14.04.2013р. по 20.01.2015р. - 3% річних 973 грн. 25 коп.; за видатковою накладною №370 від 26.03.2013р. за період прострочення з 26.04.2013р. по 20.01.2015р. - 3% річних 703 грн. 20 коп., в зв'язку з чим суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог відповідача про стягнення 3% річних на суму 1820 грн. 11 коп.
Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за поставлений товар встановлено судом та доведено матеріалами справи.
Оскільки при звернені з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1850 грн. 00 коп., а сума судового збору за розгляд даної позовної заяви про стягнення 44775 грн. 94 коп. складає 1827 грн. 00 коп., у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету 23 грн. 00 коп. судового збору.
Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД № 9" (49025, м. Дніпропетровськ, вул. Чеботарьова, 28, код ЄДРПОУ 00378000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КІЛЬЧЕНЬ" (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Камінського, 2, код ЄДРПОУ 13441792) суму основного боргу у розмірі 34 445 грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 1820 грн. 11 коп., суму інфляційного збитку у розмірі 8507 грн. 93 коп. та суму судового збору у розмірі 1826 грн. 88 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "КІЛЬЧЕНЬ" (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Камінського, 2, код ЄДРПОУ 13441792) з Державного бюджету України 23 грн. 00 коп. суму надмірно сплаченого судового збору, про що видати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Кармазіна
Повне рішення складено 17.02.2015р.