19 січня 2015 року м. Київ К/9991/23941/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м.Полтаві
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2010
у справі №2а-45107/09
за позовом Колективного підприємства «Полтавський м'ясокомбінат»
до Державної податкової інспекції у м.Полтаві
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000381702/1 від 09.02.2009, №0000381702/0 від 15.04.2009, №0000381702/3 від 07.07.2009 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 949,73 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1899,46 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт від 14.11.2008 № 2281/23-616/00424214.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 4.2.9 пункт 4.2 статті 4, підпункту 4.2.15 пункту 4.2. статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.7.3 пункту 9.7. статті 9, пункту 9.10 статті 9, пункту 19.2. статті 19, пункту 3.4. статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV, в результаті чого занижено зобов?язання з податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006-2008 роки на суму 2152,05 грн., в тому числі по періодах: за 2006 рік - 397,48 грн., за 2007 рік - 1572,94 грн., за 2008 рік-181,63 грн.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000381702/0 від 25.11.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників, 5011010111 всього в сумі 6456,15 грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 2152,05 грн. та за штрафними санкціями в сумі 4304,10 грн.
Здійснені відповідачем донарахування визнані позивачем в сумі 948,15 грн. основного платежу та 1896,30 грн. штрафних санкцій та перераховані до бюджету.
В іншій частині нарахованого податкового зобов'язання та застосованих штрафних санкцій позивач не погодився та оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000381702/0 від 25.11.2008 у адміністративному порядку.
За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом було скасовано податкове повідомлення-рішення №0000381702/0 від 25.11.2008 в частині донарахованого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 254,17 грн. та застосованої штрафної санкції в розмірі 508,34 грн., а в іншій частині - залишено без змін, в подальшому прийняті податкові повідомлення-рішення №0000381702/1 від 09.02.2009, №0000381702/2 від 15.04.2009, № 0000381702/3 від 07.07.2009, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників, 5011010111, всього в сумі 5693,64 грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 1897 грн. та штрафними санкціями в сумі 3795,76 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що виплата ОСОБА_2, як опікуну ОСОБА_3, одноразової допомоги в сумі 6000 грн. і 331,55 грн. в рахунок відшкодування втраченого заробітку за період з 19.02.2001 по 01.04.2001 (середня заробітна плата становить 330,37 грн.) здійснена згідно з мировою угодою, яка затверджена ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 29.05.2007 по справі № 2-620/06 та № 2-760/07, за позовом КП «Полтавський м'ясокомбінат» Полтавського облцентра МСЕ про визнання рішення Полтавської міжрайспец МСЕК від 19.02.2001 р. недійсним і зустрічним позовом ОСОБА_4 (в інтересах ОСОБА_3.) до КП «Полтавський м'ясокомбінат», відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Полтаві Полтавської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв'язку з трудовим каліцтвом на виробництві.
Згідно з пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
До складу доходу включаються, зокрема додаткові блага, якими за визначенням пункту 1.1 цієї ж статті є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (само зайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.
Відповідно до підпунктів 4.2.10 та 4.2.11 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в редакції, чинній до 24.11.2009, до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, а також сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності.
За визначенням пункту 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Порядок утримання та перерахування податку з виплаченого доходу податковим агентом встановлений підпунктами 8.1.1 та 8.1.2 пункту 8.1 ст. 8 цього Закону, згідно з якими податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Оскільки виплата позивачем коштів здійснювалась на виконання рішення суду, яке повинно бути виконане відповідно до його змісту, то у цьому випадку виключається утримання суми податку за рахунок виплаченого доходу, що має місце при виплаті доходу податковим агентом, у зв?язку з чим судова колегія погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, про відсутність у відповідача підстав для донарахування зобов?язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 949,73 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1899,46 грн. безвідносно до мотивів, яким цей висновок обґрунтований.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування постановлених у справі судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2010 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун