10 лютого 2015 року м. Київ К/800/66206/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
секретаря - Кошелєва С.В.,
за участю представників: ТОВ "Церсаніт Інвест" - Шепета Р.Л., Державної екологічної інспекції у Житомирській області - Чепури І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 806/2881/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Державної екологічної інспекції у Житомирській області про визнання протиправними дій, -
У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції в Житомирській області, в якому просило визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Житомирській області щодо визначення розміру відшкодування збитків та направлення претензії № 87-37/8 від 12.09.2013р. за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" 13.08.2013р. у зв'язку з відсутністю факту правопорушення законодавства ТОВ "Церсаніт Інвест".
Позовні вимоги мотивовані тим, що для виробництва ТОВ "Церсаніт Інвест" отримало в рамках діючого законодавства дозвіл на спеціальне водокористування №715-Ж від 24.03.2009 р. з терміном дії до 21.02.2012 р., який продовжений до 01.03.2015р. Водокористування здійснювалося в межах даного дозволу. Тобто позивач мав всі необхідні погодження і дозволи відповідно до норм законодавства України на видобування води для власних господарсько-побутових потреб.
Крім того, враховуючи можливий подальший розвиток використання підземних вод, ТОВ "Церсаніт Інвест" протягом 2011-2012 років неодноразово зверталося до органів державної влади за додатковим отриманням спеціального дозволу на користування надрами. Разом з тим, отримати дозвіл в розумний строк не виявилося можливим через відсутність нових правил оформлення дозволів.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Так постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Визнані неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Житомирській області щодо визначення розміру відшкодування збитків та направлення претензії № 87-37/8 від 12.09.2013 року за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2014 року скасовані рішення судів першої і апеляційної інстанцій, а справа направлена на новий судовий розгляд. При цьому зазначено про необхідність встановлення в якій кількості ТОВ "Церсаніт Інвест" здійснювало забір води з підземного горизонту і чи здійснений забір в межах наданого дозволу на спеціальне водокористування, чи мав право позивач здійснювати забір в спірний період до отримання спеціального дозволу та в якій кількості, чи видобувалися підземні води, для яких цілей і в якій кількості, чи перевищує видобута кількість води встановлену ст.23 Кодексу України про надра норму видобутку без отримання спеціального дозволу. Необхідність перевірки доводів відповідача щодо кількості забору води, обґрунтованість і правильність нарахування заподіяної шкоди.
Вказані обставини були досліджені судами першої і апеляційної інстанцій.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнані неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Житомирській області щодо визначення розміру відшкодування збитків та направлення претензії № 87-37/8 від 12.09.2013р. за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест".
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Державна екологічна інспекція у Житомирській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Церсаніт Інвест" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Житомирській області, на підставі направлення на перевірку №603, виданого на виконання наказу № 72-П від 5 серпня 2013 року, 13 серпня 2013 року була здійснена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Церсаніт Інвест", результати якої оформлені актом перевірки.
Згідно з актом дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Церсаніт Інвест", під час проведення позапланової перевірки виявлено, що ТОВ "Церсаніт Інвест" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 5731) від 07.02.2013 року з терміном дії 20 років. У зв'язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку, що у період з 08.08.2011 року по 06.02.2013 року ТОВ "Церсаніт Інвест" видобувало технічні підземні води для технологічних потреб без спеціального дозволу на користування надрами. За вказаний період товариством видобуто 586,69 куб.м. води.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач отримав дозвіл на спеціальне водокористування 24.03.2009 р., який діяв в спірному періоді та на час проведення перевірки.
За результатами розгляду акту, Державною екологічною інспекцією у Житомирській області здійснений розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр ТОВ "Церсаніт Інвест", у якому відповідачем визначений розмір збитків у сумі 30795358,10 грн. Вказаний розрахунок та претензія № 87-37/8 на суму 30795358,10 грн. були направлені ТОВ "Церсаніт Інвест".
Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що Державною екологічною інспекцією у Житомирській області не були надані судам докази, що позивачем був здійснений забір води у розмірі 586690 куб.м., характер такого водокористування, а розраховуючи розмір збитків відповідач не врахував всіх обставин, крім того, позивач мав дозвіл на спеціальне водокористування на спірний період, забір води відбувався в межах норм, встановлених вказаним дозволом. ТОВ "Церсаніт Інвест" були вжиті всі необхідні заходи для отримання у 2011-2012 роках спеціального дозволу на користування надрами, обов'язок з підготовки та збирання всіх необхідних документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами був виконаний. Разом з тим, органами влади були порушені строки та порядок розгляду звернень товариства, а тому відсутня вина товариства у заподіянні матеріальної шкоди. Про здійснення позивачем забору води з підземного горизонту за відсутності спеціального дозволу на користування надрами відповідачу стало відомо ще у червні 2012 року, а здійснення розрахунку визначення розміру відшкодування збитків та направлення претензії № 87-37/8 здійснене у вересні 2013 року, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій відносно неправомірності дій Державної екологічної інспекції у Житомирській області щодо визначення розміру відшкодування збитків та направлення претензії виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами існує спір щодо правомірності визначення Державною екологічною інспекцією у Житомирській області розміру збитків та обґрунтованості їх стягнення з ТОВ "Церсаніт Інвест" під час здійснення спеціального водокористування за наявності дозволу на спеціальне водокористування.
Щодо встановлення кількості видобутої води ТОВ "Церсаніт Інвест" та правомірності здійснення відповідачем розрахунку розміру збитків слід зазначити наступне.
Згідно ст.ст.44,49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичним особами для задоволення, в тому числі господарсько-побутових, промислових та інших цілей лише за наявності дозволу, виданого водокористувачу уповноваженими органами.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Церсаніт Інвест" за спірний період здійснювало видобуток технічних підземних вод відповідно до ст.44 Водного кодексу України на підставі Дозволу на спеціальне водокористування від 24.03.2009 р. за № 715-Ж, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області із становленням ліміту забору води в межах 461,2 тис.м3/рік, 1263,6 м3/добу. За даним дозволом підземні води використовуються для водозабезпечення технологічних, допоміжних і госпобутових потреб товариства. Водозабезпечення товариства здійснюється з 3-х артсвердловин.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ТОВ "Церсаніт Інвест" встановлений ліміт водокористування не перевищувало, а здійснювало видобуток підземних вод в межах затвердженого ліміту. За 2011 рік видобуто - 392,261 тис.м3 води, за 2012 рік видобуто 392,401 тис.м3 води, за І-ше півріччя 2013 року видобуто 164,828 м3 води, що підтверджується засобами обліку води та звітами про використання води (форми № 2-ТП). Згідно журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням за період з 08.08.2011 року по 06.02.2013 року ТОВ "Церсаніт Інвест" видобуло 586587 м3 води. Разом з тим, у направленій на адресу позивача претензії та розрахунку заподіяних збитків кількість видобутої води становить 586690 м3, тобто більше, ніж фактично видобутої води позивачем згідно журналу обліку. Відповідач не зміг пояснити в судах цю різницю та яким чином він визначив кількість видобутої води позивачем, зазначеної у розрахунку.
Входячи з наведеного, враховуючи, що позивач здійснював спеціальне водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування з дотриманням умов і в межах лімітів, встановлених дозволом колегія суддів вважає обґрунтованим висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо обґрунтованості заявленого позову.
Крім того, відповідач здійснив розрахунок розміру збитків на підставі Методики за спірний період, вказавши більшу кількість видобутої води, ніж фактично видобуто позивачем згідно журналів забору води, тому необґрунтованим є зазначення Державною екологічною інспекцією у Житомирській області кількості видобутої води та здійснення розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ТОВ "Церсаніт Інвест".
Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими обставинами справи та викладеними нормами законодавства.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: