12 лютого 2015 року К/800/5621/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Ситников О.Ф., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Мурихіна Сергія Володимировича, третя особа - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, поновлення виконавчого провадження та стягнення моральної шкоди, -
За правилами ч. 2 ст. 214 КАС України у разі відсутності перешкод для відкриття касаційного провадження суддя-доповідач постановляє про це ухвалу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р.
Відповідно до п.п. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду складає 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, а саме 51,16 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України повинно бути сплачено до відділення державного казначейства у Печерському районі м.Києва, код ЄДРПОУ 38004897, розрахунковий рахунок 31210255700007, одержувач УДК у Печерському районі міста Києва, код банку отримувача 820019, Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, КЕКД 22030005.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник в порушення зазначених вимог не надав документ про сплату судового збору, або копію документа, який надає право на пільги щодо його сплати.
Крім того, скаржник посилається на те, що його звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 та п. 6 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Також, зі змісту п. 6 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Однак, за подання касаційної скарги звільнення від сплати судового збору не передбачено, а тому посилання на вказані статті є необґрунтованим.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
При перевірці матеріалів касаційної скарги встановлено, що строк касаційного оскарження пропущено.
В обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку скаржник зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції йому було надіслано 24 грудня 2014 року, на підтвердження чого посилається на відтиск дати поштового штемпеля про фактичне направлення ухвали суду скаржнику на копії конверту, однак отримано ним лише 14 січня 2015 року.
Однак, з долученої копії конверту не можливо визначити дату отримання позивачем оскаржуваної постанови, а саме 14 січня 2015 року, про яку зазначає скаржник. Проте, на вказаній копії конверту є штрихкодовий ідентифікатор 0101025066899, при перевірці якого, на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в розділі відстеження пересилання поштових відправлень, вбачається, що оскаржувана постанова вручена адресату особисто 27 грудня 2014 року, а касаційна скарга надіслана скаржником до Вищого адміністративного суду України лише 09 лютого 2015 року. Таким чином, вказана заявником причина пропуску строку не може бути визнана поважною.
За таких обставин, відповідно до правил частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати скаржнику термін для надання інших підстав для поновлення строку.
Виходячи з вищенаведеного та вимог частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення зазначених недоліків та роз'яснити, що у випадку, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Також роз'яснити, що у разі не виконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в такий самий строк, касаційна скарга буде йому повернута.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 214, 215 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху та роз'яснити, що у випадку їх невиконання у відкритті касаційного провадження буде відмолено та/або повернуто касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України О.Ф. Ситников