"05" лютого 2015 р. м. Київ К/800/65907/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.,
Винокурова К.С.,
Кочана В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 - представника позивача Мунтяна Бориса Івановича на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 18 листопада 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом (з врахуванням заяви від 04.11.2013р. про зміну позовних вимог) до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, про відмову ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності II групи внаслідок виконання обов'язків військової служби (п.62 протоколу засідання Комісії №2 від 13.03.2013p.); зобов'язання Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 74451,50 грн. у зв'язку з настанням інвалідності II групи внаслідок виконання обов'язків військової служби і надіслати його ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов'язання Одеського обласного військового комісаріату видати наказ про виплату та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 74451,50 грн. у зв'язку з настанням інвалідності II групи внаслідок виконання обов'язків військової служби.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 послався на те, що відповідно до Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - постанова №449, Порядок відповідно), він має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 24-місячного грошового забезпечення.
Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 18.11.2013р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014р., в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про відсутність у позивача права на таку виплату з огляду на його звільнення з військової служби ще у 2005 році.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.05.2014р. відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 - представника позивача Мунтяна Б.І. на підставі п.5 ч.5 ст.214 КАС України.
Постановою Верховного Суду України від 18.11.2014р. заяву ОСОБА_1 - представника позивача Мунтяна Бориса Івановича задоволено; ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністра оборони України від 08.11.2005р. №655 полковника ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас у зв'язку зі скороченням штатів, а 05.12.2005р. наказом командира Військової частини НОМЕР_1 його виключено зі списків військової частини.
Відповідно до виписки із акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 03.12.2012р. серії « 10 ААА» №957487 та довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії «ОА-1» №001959 від 03.12.2012р. Одеською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 Мунтяну Б.І. встановлено безстроково ІІ групу інвалідності та 60% втрати працездатності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час перебування у країнах, де велися бойові дії.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону №2232-ХІІІ.
Відповідно до статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-ХІІ.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом №2011-ХІІ, розділом ІІ якого встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.
Частиною 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови №499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, одноразова грошова допомога інвалідам ІІ групи виплачується у розмірі 24-місячного грошового забезпечення.
Таким чином, за змістом статті 16 Закону №2011-ХІІ право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є передчасними й такими, що призвели до невстановлення та недослідження обставин, які мають значення для розгляду та вирішення позовних вимог (за їх суттю) щодо вчинення відповідачами певних дій по виплаті й у визначеному розмірі одноразової грошової допомоги.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За правилами частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на те, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід дослідити вищевказані обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - представника позивача Мунтяна Бориса Івановича задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 18 листопада 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Винокуров К.С.
Кочан В.М.