03 лютого 2015 року м. Київ К/800/2563/13
К/800/3759/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швець В.В.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці про поновлення на роботі за касаційними скаргами Державної митної служби України та Чернівецької обласної митниці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, -
ОСОБА_4 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просив, визнати протиправним і скасувати Наказ Державної митної служби України від 11.07.2012 року №1459-К про припинення з 12.07.2012 року перебування його на державній службі в митних органах та на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці, поновити його на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці та стягнути з Чернівецької обласної митниці на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року залишено без змін.
Державна митна служба України та Чернівецька обласна митниця не погодились з постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року і звернулись до суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційних скарг без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
ОСОБА_4 з 02.10.2002 року працював в органах Державної митної служби, а з 20.01.2012 року призначений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці.
02.10.2002 року позивач відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну службу" прийняв присягу державного службовця.
25 січня 2012 року Державною митною службою України видано наказ №107-К "По особовому складу Чернівецької обласної митниці", згідно якого за порушення Присяги державного службовця, відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу", припинено перебування позивача на державній службі в митних органах з 26 січня 2012 року.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року по справі 2а/2470/256/12 був скасований Наказ Державної митної служби України №107-К від 25.01.2012 року.
11.07.2012 року Чернівецька обласна митниця, виконуючи частково Наказ Державної митної служби України від 05.07.2012 року №1379-К, який був виданий на підставі постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року, поновила позивача на держаній службі і в трудових відносинах з митним органом, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Позивач зазначив, що його поновлення на роботі в Чернівецькій обласній митниці, було здійснено не надовго, зокрема на один день, тому, що вже 12.07.2012 року його знову незаконно було звільнено з Чернівецької обласної митниці із тих самих підстав.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню Наказ Державної митної служби України від 11 липня 2012 року №1459-К про припинення перебування позивача на державній службі на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці ОСОБА_4 звернувся до суду за захистом свої прав .
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття вищевказаного наказу Державної митної служби України від 11.07.2012 року №1459-К про припинення з 12.07.2012 року перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах та на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції з яким погодився Вінницький апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, так як оскаржуваний наказ Державної митної служби України прийнятий необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, в зв'язку з чим звільнення позивача з займаної посади на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» відбулося неправомірно.
З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 413 Митного кодексу України посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.
Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.
Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 вказаного Закону: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.
Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно зі статтею 408 МК правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом України "Про державну службу".
Відповідно до частини другої статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.
В абзаці першому преамбули Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.
При цьому в абзаці другому преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог вищевказаного Закону.
Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
Наказом ДМСУ від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція). Пунктом 1.1 Інструкції визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.
Згідно з абзацом дев'ятим пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. З'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону № 3723-XII, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу (пункт 1.4 Інструкції).
Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону України "Про державну службу" , свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 вказаного Закону, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 вказаного Закону визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.
Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, яке регулюється Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України затвердженою наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918. При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Отже, з урахуванням викладеного та встановлених по справі обставин, ОСОБА_4, не міг бути звільнений за порушення Присяги державного службовця відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», якщо цей проступок кваліфікується як дисциплінарний проступок і відповідальність за нього передбачена Дисциплінарним статутом митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду попередніх інстанцій, що наказ Державної митної служби України від 11.07.2012 року №1459-К про припинення з 12.07.2012 року перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах та на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», є незаконним та підлягає скасуванню.
Оскільки позивача неправомірно звільнено з державної служби, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду попередніх інстанцій щодо поновлення позивача на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці та стягнути з Чернівецької обласної митниці.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -
Касаційні скарги Державної митної служби України та Чернівецької обласної митниці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець