"04" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/61491/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
при секретарі Стадницькій Ю.Є.,
за участю представників:
позивача - Войналовича О.М.,
відповідача - Кундиловської М.М.,
Генеральної прокуратури України - Бараненка І.І.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби (далі - ДПІ)
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2012
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012
у справі № 2а-3724/10/2270
за позовом приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Краса мармуру" (далі - Підприємство)
до ДПІ,
за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва"
та прокуратури м.Хмельницького,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2008 № 0000312302/0/2833, від 05.06.2008 № 0000312302/2/6982, згідно з якими позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 569 555 грн. (у тому числі 379 703 грн. за основним платежем та 189 852 грн. за штрафними санкціями), а також податкових повідомлень-рішень від 07.04.2008 № 0000322302/0/2832 і від 05.06.2008 № 0000322302/2/6982, за якими Підприємству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 року в розмірі 970 337 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2010 ухвалені у справі судові акти було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з необхідністю залучення до участі у справі публічного акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" (далі - ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва").
За наслідками нового розгляду справи постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012, позов задоволено.
У прийнятті цих судових рішень попередні судові інстанції виходили з наявності у позивача належним чином оформлених податкових накладних за операціями з придбання товару (гідравлічної бурової установки) у товариства з обмеженою відповідальністю «Техта» (далі - ТОВ «Тахта»), а також з відсутності факту визнання недійсним правочину між позивачем та названим постачальником в судовому порядку.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові акти і відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що спірна господарська операція з придбання позивачем спірного обладнання позбавлена розумної ділової мети, позаяк полягає у штучному залученні ТОВ «Тахта» як посередника з метою збільшення витрат за наявності прямих ділових стосунків з постачальником цього обладнання - ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва".
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Судовими інстанціями під час розгляду даної справи встановлено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийнято ДПІ за наслідками проведення виїзної позапланової перевірки Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2007 року, оформленої актом від 28.03.2008 № 2815/23-3/32995079.
Під час цієї перевірки податковою інспекцією було виявлено, що за договором купівлі-продажу від 12.09.2007 позивач (покупець) придбав товар (гідравлічну бурову установку) у ТОВ «Техта» (продавець), включивши до податкового кредиту ПДВ у сумі 1 350 040 грн. у ціні вказаного обладнання.
Вказаний товар ТОВ «Техта», у свою чергу, було отримано від ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" за актом приймання-передачі від 07.10.2007 на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2007, та передано цьому ж постачальникові на відповідальне зберігання за договором від 08.10.2007. У той же час підставою для реєстрації зазначеної бурильної установки ТОВ «Техта» в інспекції Держтехнагляду у м. Чернівці став біржовий контракт купівлі-продажу від 12.09.2007 № 726326. При цьому протягом одного дня 12.09.2007 ТОВ «Техта» було придбано вказану бурильну установку на біржі, отримано талон про проходження технічного огляду, проведено збори засновників товариства з прийняттям рішення про продаж цього обладнання та укладено договір купівлі-продажу з позивачем за ціною значно вищою, ніж ціна його придбання.
Наведені обставини у сукупності з виявленими суперечливими даними щодо перевезення товару у рамках його поставки ТОВ «Техта» в адресу Підприємства були розцінені податковим органом як свідчення штучного ускладнення руху активу від ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" до Підприємства шляхом безпідставного залучення ТОВ «Техта» до ланцюга постачання з метою створення надмірної вартості активу та отримання завдяки цьому необґрунтованих податкових переваг.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який визначав порядок формування податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат зі сплати (нарахування) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
А відтак якщо податковим органом подано докази того, що господарські операції насправді не здійснювалися, а схема взаємодії постачальника, посередника та покупця вказує на недобросовісність учасників господарських операцій, суд не повинен обмежуватися перевіркою формальної наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, а має оцінити усі докази у сукупності та взаємозв'язку з метою встановлення реального руху активів у межах господарської діяльності платника.
Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.
Тобто господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.
Слід зазначити, що платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів та зменшення податкового навантаження. Відповідно, операція, яка збільшує витрати платника податків за наявності об'єктивної можливості для їх скорочення, має кваліфікуватися як така, що позбавлена розумної економічної причини.
Сукупність фактичних даних зі спору, як-от - характер операцій з поставки гідравлічної бурової установки між пов'язаними особами (адже фактично товар доставлявся від ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" позивачеві), здійснення цих операцій фактично за однією адресою, істотне збільшення ціни реалізації активу в один і той же день внаслідок залучення ТОВ «Техта» до ланцюгу постачання свідчить про відсутність у спірних операціях ділової мети та спрямованість дій платника (позивача у справі) на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Наведене виключає здатність операцій між позивачем та ТОВ «Техта» породжувати податкові наслідки у вигляді права на податковий кредит та обумовлює правомірність оспорюваних актів індивідуальної дії.
З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувані у справі судові акти та відмовити у позові.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби задовольнити.
2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 у справі № 2а-3724/10/2270 скасувати.
3. У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько