03 лютого 2015 року м. Київ К/800/26261/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Малиніна В.В.,
Швеця В.В.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівська міжрайонна державна інспекція про визнання наказу в частині незаконним та його скасування за касаційною скаргою Державної податкової служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, -
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 09 жовтня 2008 року № 454/ДСК «Про застосування заходів дисциплінарного впливу до працівників податкової міліції області за допущені порушення при здійсненні оперативно-розшукової діяльності» в частині, що стосується позивача.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року вимоги позивача задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року залишено без змін.
Державна податкова служба у Чернігівській області не погодилась з постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року і звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
ОСОБА_4 проходив службу в органах податкової міліції на посаді оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності відділу податкової міліції Чернігівської міжрайонної податкової інспекції та наказом Голови ДПА в Чернігівській області від 31.12.2008 року № 253-о був звільнений в запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 на підставі рапорту від 31.12.2008 року.
Під час проходження служби, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та позбавлення премії за жовтень 2008 року на 100 %, про що видано наказ №454/ДСК від 09.10.2008 року «Про застосування заходів дисциплінарного впливу до працівників податкової міліції області за допущені порушення при здійсненні оперативно - розшукової діяльності».
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття вищевказаного наказу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 09 жовтня 2008 року № 454/ДСК «Про застосування заходів дисциплінарного впливу до працівників податкової міліції області за допущені порушення при здійсненні оперативно-розшукової діяльності» в частині, що стосується позивача.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не дотримано вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Інструкції щодо порядку проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.1991 року № 552.
Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.
Стаття 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Розслідування проводиться безпосередньо за участі начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем порушено зазначені норми законодавства, зокрема відсутні відомості про надання позивачем письмових пояснень під час проведення службової перевірки та доведення змісту оскаржуваного Наказу до відома позивача під підпис.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», облік заохочень і дисциплінарних стягнень, що застосовуються до осіб начальницького та рядового складу, ведуть підрозділи по роботі з персоналом органів внутрішніх справ на підставі відповідних наказів. Відомості про заохочення та дисциплінарні стягнення , застосовані до осіб начальницького та рядового складу, заносяться в місячний строк до особових справ цих осіб із зазначенням таких даних: 1) хто, коли та на якій підставі застосував заохочення або наклав дисциплінарне стягнення; 2) номер і дата наказу про заохочення або накладення дисциплінарного стягнення, відмітка про ознайомлення з наказом та інформація про те, чи не оскаржувався наказ про накладення дисциплінарного стягнення (а в разі оскарження - яке рішення прийнято, ким і коли); 3) номер і дата наказу про зняття дисциплінарного стягнення або відмітка про закінчення строку його дії.
Отже, з наведеного випливає, що в місячний термін окрім наведених відомостей, до послужного списку необхідно внести відмітку про ознайомлення з наказом про накладення дисциплінарного стягнення.
Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем послужний список підписано 31 грудня 2008 року, оскаржуваний наказ винесено 09 жовтня 2008 року, тобто з моменту винесення наказу про дисциплінарне стягнення сплинуло більше двох місяців.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Оскільки судами попередніх інстанцій встановлений факт порушення відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд касаційної інстанції погоджується з неправомірністю прийняття наказу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 09 жовтня 2008 року № 454/ДСК «Про застосування заходів дисциплінарного впливу до працівників податкової міліції області за допущені порушення при здійсненні оперативно-розшукової діяльності» в частині, що стосується позивача.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220-1, 224, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець