05 лютого 2015 року м. Київ К/9991/26558/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2011 року, -
встановив:
У січні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області звернулося в суд з позовом, у якому просило зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області вчинити дії щодо узгодження витрат по виплачених пенсіях потерпілим від нещасних випадків на виробництві за період з вересня по жовтень 2010 року в розмірі 41166,28 гривень та включити до актів щомісячної звірки виплачені суми цих пенсій.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2011 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області подало письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що при підписанні Управлінням Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області і Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за вересень-жовтень 2010 року, відповідачем не було прийнято до заліку частину витрат, про що було складено відповідні таблиці розбіжностей.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Згідно пункту 4 частини 1 цієї статті Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків), що також передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно з частиною 4 статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене у статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 частини 1 якої, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
Водночас, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права колегія суддів вважає таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року № 5-4/4, який розроблений відповідно до Закону № 1105-XIV, Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ і Закону № 1788-ХІІ.
За змістом пункту 4 зазначеного Порядку відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону № 1788-ХІІ, Закону № 1105-ХІV та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Вказаний Порядок, на який посилається Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області, обґрунтовуючи позовні вимоги, не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене цим Порядком правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору.
У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, у судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення таких сум, шляхом пред'явлення органами Пенсійного фонду України позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про безпідставність вимог Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області щодо зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області включити до актів щомісячної звірки виплачені суми пенсій, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області про зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Бутенко В.І.
Олексієнко М.М.