03 лютого 2015 року м. Київ К/800/25622/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швеця В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними за касаційною скаргою Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року, -
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу в жовтні 2009 року, що підлягав сплаті позивачу згідно з рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року - на суму заробітної плати, яку позивач отримала у ДБУ "Кримський регіональний центр інноваційного розвитку" в жовтні 2009 року, визнати протиправними дії Військового комісаріату АР Крим щодо сплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу в жовтні 2009 року згідно з рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року, з відрахуванням суми заробітної плати, яку позивач отримала у ДБУ "Кримський регіональний центр інноваційного розвитку" в жовтні 2009 року, зобов'язати військовий комісаріат АР Крим розрахувати та сплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в жовтні 2009 року без відрахування суми заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи в ДБУ "Кримський регіональний центр інноваційного розвитку" в жовтні 2009 року.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати позивачу середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за жовтень 2009 року у сумі 1772,00 грн. Зобов'язано Військовий комісаріат АР Крим нарахувати та виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за жовтень 2009 року у сумі 1772,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 гривень.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року.
Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим не погодився з постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить їх скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у справі № 2а-17/09/0118, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.02.2012 року, позивача поновлено на посаді провідного спеціаліста юридичної групи ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказ про звільнення позивача від 04.02.2008 року № 24 визнаний протиправним та скасований та зобов'язано відповідача розрахувати та сплатити позивачеві середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 04.02.2008 року по 18.05.2010 року включно.
Наказом військового комісара АР Крим (по стройовій частині) м. Сімферополь від 01.06.2010 року № 99 позивача за її згодою відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України переведено до Кримського регіонального центру інноваційного розвитку з 01.06.2010 року.
Згідно з довідкою Кримського регіонального центру інноваційного розвитку від 09.06.2010 року № 144 позивач дійсно працювала у ДБУ "Кримський регіональний центр інноваційного розвитку" у період з 20.10.2008 року по 31.08.2009 року на посаді провідного спеціаліста, а з 01.09.2009 р. по 18.05.2010 р. - головного спеціаліста. Розмір заробітної плати, яка нарахована позивачу становить 38559,63 грн., у т.ч. в жовтні 2009 року - 2404,10 грн. та сплачено відповідно 31323,13 грн., у т.ч. у жовтні 2009 року 1945,89 грн.
Листом Військового комісаріату АР Крим від 30.06.2010 року № 3217 позивача повідомлено про те, що оскільки постановою ВДВС Управління юстиції в АР Крим від 14.06.2010 року було накладено арешт на рахунки військового комісаріату та Держказначейством зупинено рух коштів за всіма рахунками, у т.ч. по заробітній платні, то відповідач наразі не має змоги виплатити суму середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. До листа було долучено розрахунок із середньомісячної заробітної платні за період з 04 лютого 2008 року по 18 травня 2010 року.
Позивачем до Військового комісаріату АР Крим направлений інформаційний запит щодо надання довідки про щомісячний розрахунок середньомісячної заробітної платні за період з лютого 2008 року по травень 2010 року.
Відповідач 20.07.2010 року за № 3587 надав відповідь з розрахунком доплат позивача за період з лютого 2008 року по травень 2010 року включно, відповідно до якого середньомісячна заробітна плата позивача у жовтні 2009 року становить 1772,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині Військового комісаріату АР Крим щодо виплати позивачу середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за жовтень 2009 року у сумі 1772,00 грн. та зобов'язуючи Військовий комісаріат АР Крим нарахувати та виплатити позивачу середньомісячну заробітну платню за час вимушеного прогулу за жовтень 2009 року в сумі 1772,00 грн., суди попередніх інстанцій, з урахуванням ч.2 ст.11 КАС України, виходили з того, що у жовтні 2009 року позивачу взагалі не була виплачена сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При цьому зазначили про безпідставність позовних вимог про визнання дій відповідача щодо виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу в жовтні 2009 року, з відрахуванням суми заробітної платні, одержаної за новим місцем роботи в жовтні 2009 року протиправними з посиланням на те, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною відмови Військового комісаріату АР Крим щодо виплати позивачу середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за жовтень 2009 року в сумі 1772,00 грн.
Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Частиною 1 статті 127 КЗпП України передбачено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу "з" пункту 1 розділу 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року № 100 порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується також у випадку вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в тому числі при виплаті заробітку за час вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.12.2011 року у справі № 2а-10258/10/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012 року, встановлена правомірність розрахування відповідачем розміру середньої заробітної плати на підставі двох останніх місяців роботи - грудня 2007 року та січня 2008 року - у сумі 1772,00 грн.
Таким чином, розмір середньомісячного заробітку позивача, який у жовтні 2009 року дорівнює 1772,00 грн., розрахований відповідачем правомірно, з урахуванням розміру заробітної плати за два останні місяці роботи, що передували звільненню позивача.
Крім того, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року Військовий комісаріат АР Крим зобов'язано розрахувати та сплатити позивачеві саме середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, у тому числі за жовтень 2009 року.
З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства та встановлені по справі обставини, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо незаконної невиплати позивачу середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за жовтень 2009 року у сумі 1772,00 грн.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець