"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/14754/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Малиніна В.В.,
Швеця В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, -
04.08.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби №1176-к від 09 червня 2011 року «По особовому складу митних органів» в частині припинення перебування його на державній службі в митних органах України старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» Кримської митниці та поновлення на роботі.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року залишено без змін.
ОСОБА_4 не погодився з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
01.05.2008 року відповідно до наказу №1-к від 25.04.2008 року «По особовому складу митних органів» позивач прийнятий на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» в порядку переведення з Кримської регіональної митниці.
09 червня 2011 року наказом Державної митної служби України від 09.06.2011 року №1176-к припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4, старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» Кримської митниці відповідно до ст. 17 та пункту 6 частини першої ст.30 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з порушенням ним Присяги державного службовця.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття вищевказаного наказу Державної митної служби України від 09.06.2011 року №1176-к .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що Державною митною службою України правомірно з урахуванням усіх обставин справи зроблено висновок про несумлінне виконання позивачем посадових обов'язків та порушення в зв'язку з цим Присяги державного службовця за п.6 ч.1ст. 30 Закону України "Про державну службу".
Проте, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 413 Митного кодексу України посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.
Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.
Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 вказаного Закону: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.
Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно зі статтею 408 МК правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом України "Про державну службу".
Відповідно до частини другої статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.
В абзаці першому преамбули Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.
При цьому в абзаці другому преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог вищевказаного Закону.
Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
Наказом ДМСУ від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція). Пунктом 1.1 Інструкції визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.
Згідно з абзацом дев'ятим пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. З'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону № 3723-XII, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу (пункт 1.4 Інструкції).
Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону України "Про державну службу" , свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 вказаного Закону, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 вказаного Закону визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.
Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, яке регулюється Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України затвердженою наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918. При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Отже, з урахуванням викладеного та встановлених по справі обставин, ОСОБА_4, не міг бути звільнений за порушення Присяги державного службовця відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», якщо цей проступок кваліфікується як дисціплинарний проступок і відповідальність за нього передбачена Дисциплінарним статутом митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV.
За таких обставин судова колегія вважає, що наказ Державної митної служби України від 09.06.2011 року №1176-к в частині припинення перебування позивача на державній службі в митних органах у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" за порушення присяги державного службовця у вигляді несумлінного виконання своїх посадових обов'язків є незаконним та підлягає скасуванню.
Оскільки позивача неправомірно звільнено з державної служби, колегія суддів вважає обґрунтованою вимогу позивача про поновлення його на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» в порядку переведення з Кримської регіональної митниці.
Оскільки відповідач фінансується з коштів державного бюджету, загальна сума та розмір виплат заробітної плати посадовим особам митних органів передбачаються в кошторисах видатків відповідних державних установ та штатних розписах, і відповідно, виплати заробітної плати позивачу передбачені в кошторисі видатків та штатному розписі Кримської регіональної митниці.
Тому стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно здійснювати з Кримської регіональної митниці.
Зважаючи на те, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи з'ясовані повно, але висновки не відповідають встановленим обставинам та допущені помилки в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим ухвалити нове рішення - про задоволення позову.
За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.
Скасувати наказ Державної митної служби №1176-к від 09 червня 2011 року «По особовому складу митних органів» в частині припинення перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України.
Поновити ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» Кримської митниці з 09 червня 2011 року.
Стягнути з Кримської митниці на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 червня 2011 року по 03 лютого 2015 року за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» Кримської митниці та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець