Постанова від 05.02.2015 по справі К/9991/30525/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/30525/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач),

суддів:Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим, третя особа - Фінансове управління Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим, про стягнення недоотриманої суми допомоги, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року, -

встановив:

У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому, після уточнення у листопаді 2009 року позовних вимог, просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим неправомірними, стягнути з відповідача на її користь недоплачену допомогу при народженні дитини в розмірі 1963,80 гривень, недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня 2007 року по 1 грудня 2009 року в розмірі 11898 гривень та завдану моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, а також зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною в розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років до 28 червня 2010 року, тобто до досягнення дитиною трирічного віку.

Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим щодо відмови позивачеві виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років. Зобов'язано відповідача провести перерахунок і виплатити ОСОБА_4 недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 21 вересня 2008 року по 21 вересня 2009 року відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим на користь позивача недоплачену допомогу при народженні дитини у сумі 1963,80 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є незастрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Управлінням праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим допомогу при народженні дитини ОСОБА_4 було виплачено у розмірі 8500 гривень, виплата допомоги здійснювалася одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців по 425 гривень щомісяця. Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачеві було призначено з 24 вересня 2007 року по 28 червня 2010 року, отримувала вона її за 2007 рік: у вересні в розмірі - 24,47 гривень, у жовтні - 104,85 гривень, у листопаді - 107,73 гривень, у грудні - 110,88 гривень; з січня по грудень 2008 року та з січня 2009 року в розмірі по 130 гривень щомісяця.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим провести перерахунок і виплатити ОСОБА_4 недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 21 вересня 2008 року по 21 вересня 2009 року та стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої допомоги при народженні дитини у сумі 1963,80 гривень.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не є законними і обґрунтованими.

Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній

22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V дію статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було зупинено на 2007 рік.

Згідно з положеннями абзаців першого, другого частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), лише пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Отже, застосуванню підлягав розмір допомоги при народженні дитини, встановлений абзацом другим частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки зазначена норма закону була чинною протягом 2007 року та Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України, не визнавалась, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої суми допомоги при народженні дитини, оскільки відповідач діяв згідно до норм законодавства, чинних на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Згідно з положеннями абзаців першого та третього частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положення пункту 14 статті 71 та абзацу третього частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 24 вересня 2007 року, а не з 26 листопада 2007 року - як зазначили суди попередніх інстанцій, по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», зокрема, частину 1 статті 15 вказаного Закону викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень», а пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» цього Закону у редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Пункт 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 неконституційним визнано не було.

Пункт 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачав, що розділ II цього Закону діє по 31 грудня 2008 року.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на

2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» неконституційними не визнавались.

На виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» Кабінет Міністрів України постановою від 27 грудня 2001 року № 1751 затвердив Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми.

Відповідно до пункту 22 вказаного Порядку, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого

2008 року № 57, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Враховуючи те, що відповідачем у 2008-2009 роках виплата позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснювалася у розмірах і порядку, визначених статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), то дії відповідача щодо виплати позивачеві вказаної допомоги у зазначених роках є правомірними.

Таким чином, вирішуючи даний спір суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, помилково зобов'язав відповідача провести перерахунок і виплатити ОСОБА_4 недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 21 вересня 2008 року по 21 вересня 2009 року. Разом з тим, встановивши, що ОСОБА_4 звернулася до суду з цим позовом 21 вересня 2009 року і відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову в зв'язку з пропущенням позивачем встановленого строку для звернення до адміністративного суду щодо частини позовних вимог, та пославшись на положення статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21 вересня 2008 року, тобто в межах річного строку до моменту її звернення в суд, при цьому невірно зазначив, що строк звернення до суду нею не пропущений.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги ОСОБА_4 підлягали задоволенню лише в частині стягнення з відповідача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, однак звернувшись із цим позовом у вересні

2009 року вона пропустила встановлений строк для звернення до суду щодо зазначеної частини позовних вимог, а Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим вказувало на це, і суд першої інстанції дане врахував, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про задоволення касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття нового рішення про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог повністю.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо

обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим - задовольнити.

Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим про стягнення недоотриманої суми допомоги - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Бутенко В.І.

Олексієнко М.М.

Попередній документ
42743323
Наступний документ
42743327
Інформація про рішення:
№ рішення: 42743326
№ справи: К/9991/30525/11-С
Дата рішення: 05.02.2015
Дата публікації: 18.02.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: