22 січня 2015 року м. Київ К/800/38036/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Загороднього А.Ф.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гардишівської сільської ради Бердичівського району, голови Гардишівської сільської ради Бердичівського району Мазур О.М. про визнання дій протиправними, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,
встановила:
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Гардишівської сільської ради Бердичівського району, голови Гардишівської сільської ради Бердичівського району Мазур О.М. про визнання дій протиправними, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням першої сесії п'ятого скликання Гардишівської сільської ради від 12 квітня 2006 року №1 ОСОБА_2 обрано секретарем Гардишівської сільської ради.
Розпорядженням голови Гардишівської сільської ради від 25 жовтня 2010 року ОСОБА_2 надано декретну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Перша сесія шостого скликання Гардишівської сільської ради відбулася 12 листопада 2010 року.
ОСОБА_2 12 листопада 2010 року було звільнено з посади секретаря сільської ради у зв'язку із закінченням строку повноважень, відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що звільнення ОСОБА_2 є правомірним, оскільки строк повноважень секретаря сільської ради закінчився, що згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є підставою для її звільнення.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей звільнення посадових осіб із органів місцевого самоврядування, затверджених листом Головного управління Державної служби України від 06 лютого 2002 року №42-621, повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради закінчуються одночасно із закінченням їх депутатських повноважень в день відкриття першої сесії нового скликання. У разі закінчення строку повноважень у трудовій книжці секретаря сільської, селищної, міської ради робиться запис: "Звільнений у зв'язку із закінченням строку повноважень ради, пункт 1 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" із зазначенням дати звільнення і порядкового номеру запису.
За таких обставин, повноваження секретаря Гардишівської сільської ради Бердичівського району ОСОБА_2 закінчилися разом із повноваженнями депутатів ради 5-го скликання в день засідання першої сесії 6-го скликання, а саме 12 листопада 2010 року.
Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що до позивача було застосовано звільнення у зв'язку із закінченням повноважень, продовження яких, без нового обрання на дану посаду є неможливим, і заборона звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років, що передбачена статтею 184 Кодексу законів про працю України, у цих правовідносинах застосовуватися не може. Оскільки, заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, в розумінні статті 184 Кодексу законів про працю України передбачена у випадках реорганізації, скорочення штатів та часткової ліквідації підприємств, установ, організацій.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гардишівської сільської ради Бердичівського району, голови Гардишівської сільської ради Бердичівського району Мазур О.М. про визнання дій протиправними, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді А.Ф. Загородній
О.П. Стародуб